На піску (ВІДЕО)

ПроСВІТ, Культура, Новини
29/06/2020, Leave a comment

Опублікований сьогодні новий вірш Олексія Диковицького знову про основні цінності. Перефразовуючі Ольжича, добре було б на Пинщині жити у раї. Але вийшов на межі родинної хати і дитинства стає зрозуміло, що любий результат вимагає праці. Добрий врожай дає угноєна земля, високо можна скакати з трампліну. А якщо на піску? Хапаються хто за яку соломину, а хто й за лезо готовий вхопитись. І доводиться, бува, не своїм словом, ні своєю буквою думку додносити до людей. А на те дадуть: “Не рипайся, сядь да помовч!” Але не про нас така правда! “Лиш боротись значить жить…” – писав Камен’яр. Кричати варто навіть проти вітру. Чуєш? Не вийде суховію дідову висушити грушку.

Хвайно було б нэ чуты лямэнту,
Статы от дэпутатом парламенту
Скажэмо, европейского,
І там нідэ действоваты!
Чы хоть бы нового нашого.
Робыты важнэ шось,
І коб нэ міты часу
На гэтую трасцу,
Коб нэ ховатыса,
По кутах злякавшыса
Од того лямэнту, крыку чужого,
Коб нэ прызнатыса,
Шчо шчэ бульш боюс свойого…
Заткнуты ушы –
Можна
Заткнуты душу –
Сложно.

Выйшов бы в ліс да всэ выкрычав,
Алэ нэ выпустять опрычныкы,
Тыйі, шчо в сэрэдыні,
Сыдять врэдный.
Сыдять, нэ выходять,
До шалу доводять.
Ну то: ховаемса за роботою,
Чужых слув простотою,
Тых, шчо в кныжках.
Казаты лышнэ,
Шчо тэ нэ поможэ…
Ну то: одын – до туэйшого бога,
Другый – до кылышка,
Трэтій – “харэ Крышна”,
Чэтвэртый – в поэзію,
Коб нэ зробытыса “крэйзі”.
А можэ – здуріты?
Бо шчо хотіты
Од блажэнного?
Всі спробы дарэмныйі…
Дурный, чы розумный,
І так по трунах
Ляжэм рувнэнько,
Як тут нэ умнічай

Хвайно було б нэ чуты лямэнту,Статы от дэпутатом парламентуСкажэмо, европейского,І там нідэ действоваты!Чы хоть бы нового нашого.Робыты важнэ шось,І коб нэ міты часу На гэтую трасцу,Коб нэ ховатыса,По кутах злякавшысаОд того лямэнту, крыку чужого,Коб нэ прызнатыса,Шчо шчэ бульш боюс свойого…Заткнуты ушы -МожнаЗаткнуты душу – Сложно.Выйшов бы в ліс да всэ выкрычав,Алэ нэ выпустять опрычныкы,Тыйі, шчо в сэрэдыні,Сыдять врэдный.Сыдять, нэ выходять,До шалу доводять. Ну то: ховаемса за роботою,Чужых слув простотою,Тых, шчо в кныжках.Казаты лышнэ,Шчо тэ нэ поможэ…Ну то: одын – до туэйшого бога,Другый – до кылышка,Трэтій – “харэ Крышна”,Чэтвэртый – в поэзію,Коб нэ зробытыса “крэйзі”.А можэ – здуріты?Бо шчо хотітыОд блажэнного?Всі спробы дарэмныйі…Дурный, чы розумный,І так по трунах Ляжэм рувнэнько,Як тут нэ умнічай…

Publiée par Aleksy Dzikawicki sur Lundi 29 juin 2020

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *