Новий Бересть. П’яте значення

ПроСВІТ, Культура
01/11/2021, 1 Comment

частина 1, частина 2, частина 3, частина 4

Прикметник “новий” у стійкому словосполученні для більшості населених пунктів Берестейщини не використовувався. Сам Бересть в тому плані є скоріше винятком. До того вислів “Новий Бересть” багатозначний. Опишемо одне з них.

В усіх попередніх значенням вираз “Новий Бересть” означав альтернативне, оновлене, розбудоване, доповнене місто. Але у переносному значенні під ним розуміли другу, повторну подію, яка нагадує ту, що мала місце в Бересті. Такою подією перш за все був Берестейський переговорний процес і мирні угоди підписані в Берестейський фортеці в 1918 році. Масштаб угод, резонанс, який вони викликали причинилися до того, що місто перш за все асоціювалось із згаданою сторінкою історії світової дипломатії.

В романі Івана Смолія “Неспокійна осінь”, опублікований видавництвом “Сучасність” в 1981 році, є діалог поляка Вербеля і українця Сумика: “Ждете нового Берестя? – У всякому разі Рига не повториться. – А як повториться? Ви ніколи не станете підметом історії. А ми, як захочемо, зговоримося з росіянами”. В ньому під новим Берестєм автор розуміє мирну угоду 9 лютого 1918 року Української народної республіки з Германською, Османською, Австро-Угорською імперіями і Болгарським царством. Зустрічаємо це словосполучення й в статті “Дві історичні катастрофи” українського публіциства, редактора нью-йоркського часописку “Трисуб” Захара Івасишина.

Окремі люди вкладали свій сенс у аналог Берестейської мирної угоди. Одним з тих, хто першим у своїх творах використав подібний образ був ініціатор Берестейських мирних перемовин, лідер більшовиків Володимир Ульянов писав “З тактики ренегата Каутського виникає, що німецькі робітники повинні тепер захищати вітчизну, разом із буржуазією, і боятися більше всього німецької революції, бо англійці могли б їй нав’язати новий Бересть“. Художній образ мирної угоди 3 березня 1918 року підхопили слідом за політиком російські письменик Валентин Пікуль та поет Дем’ян Бідний.

Доктор історичних наук, професор Санкт-Петербурзького державного університету Анатолій Смолін використав термін “Новий Бересть” як назву своєї монографії, присвяченій Тартуський мирній угоді 1920 року між Фінляндією і Радянською Росією.

Автор дослідження історії “Комуністичної партії Німеччини в період післявоєнної криз 1918-23 років” Вера Муйбегович писала про те, що германські комуністи поставилась до “Версальського миру” як до “другого Берестя”. Зрештою, вони тільки повторили позицію Комуністичного інтернаціоналу з цього питання. “Геть Версальський мир, геть новий Бересть!” – писав Григорій Зиновєв в декларації Комінтерну проти Версальської угоди. Досить часто на роль нового Берестя автори ставили Ризьку мирну угоду. Серед інших подій були нарада на Принцевих островах, Севрська мирна угода, Пекинська угода 1924 року.

Ернст Генрі в книзі “Гітлер проти СРСР: майбутня між фашистськими і соціалістичними арміями”, опублікованій московським Державним соціально-економічним видавництвом в 1938 році вважав, що новий Бересть є однією з головних цілей східньої політики нацистів. А ось Моше Бела прирівняв образ нового Берестя з планами відродження Ізраеля … . Аналогія з Берестейською угодою в кожному окремому випадку поняття значною мірою суб’єктивне. Воно може мати і позитивні, і негативні конотації. З точки зору історії дипломатії більшість народів Східної Європи, а якощо розглядяти його як початок процесу деколонізацій, то й світу, мали свій “Новий Бересть”.

1 thought on “Новий Бересть. П’яте значення”

Залишити відповідь