Ні миру, ні війни

Тема Берестейського миру мало не бездонна. Вплив його на локальну, регіональну, європейську історію був досить значним. Перемови були вкрай важливими для усіх учасників: Центральних держав, України, Росії. Можна тільки дивуватись тому, що в музеях Бересті цій події приділяють так мало уваги. Навіть, позитивна оцінка головних учасників підписання миру з боку “найбільш постраждалої” радянської Росії Володимира Ульянова і Льва Троцького дивним чином не зробила Берестейську фортецю місцем паломництва прихильників ленінської ідеології. Чомусь нема окремих тематичних екскурсій, не розповідають про те, як тут народився всесвітньовідомий вислів “ні миру, ні війни”, як й чимало іншого … .

Перш за все, мирні переговори відомі участю і позицією Льва Троцького. Головний радянський дипломат писав у спогадах про те, що його позиція була цілком узгоджена з Леніним. Рішення про виїзд до Берестя було приймалось наступним чином: “Ленін запропонував мені, після першої перерви в переговорах, відправитися до Берестя. Сама по собі перспектива переговорів з бароном Кюльманом і генералом Гофманом була мало приваблива, але «щоб затягувати переговори, потрібен затягувач», як висловився Ленін.”

В заключному слові на екстреному VII з’їзді Російської комуністичної партії більшовиків Ульянов підтвердив, що позиції очільника дипломатичного відомства і лідера партії з початком перемовин цілком співпадали.  

Коли він почав переговори в Бересті, чудово використавши їх для агітації, ми всі були згодні з тов. Троцьким. Він цитував частину розмови зі мною, але я додам, що між нами було домовлено, що ми тримаємося до ультиматуму німців, після ультиматуму – ми здаємо … Тактика Троцького, оскільки вона йшла на затягування, була вірна: невірної вона стала, коли було оголошено стан війни припиненим і мир не був підписаний“.Результат пошуку зображень за запитом "Ни мира ни войны Троцкий"

Може здатись, що сам противник підписання мирного договору, Лев Троцький, був противником рішення Леніна. Можливо, але пізніше він захоплювався ним:

У всякому разі, зрозуміти і оцінити берестейську тактику Леніна можна, тільки зв’язавши її з його жовтневої тактикою. Бути проти Жовтня та за Бересть значило в обох випадках бути, по суті, виразником одних і тих же капітулянтських настроїв. Вся суть в тому, що Ленін розвинув за берестейську капітуляцію ту ж саму невичерпну революційну енергію, яка забезпечила партії перемогу в Жовтні. Саме це природне, органічне поєднання Жовтня з Берестєм, гігантського розмаху з мужньою обережністю, напору з далекоглядністю є мірилом ленінського методу і ленінської сили.”Результат пошуку зображень за запитом "Ни мира ни войны Троцкий"

Розиходження між Леніним і Троцьким виявилися в момент, коли останній надав їх позиції на затягування перемовин не часовий, а доктринальний характер, виражений у формулі “ні миру, ні війни”. Вона повною мірою продемонструвала індивідуальність, самоупевненість, рішучість, неординарність його натури. Як народилася широковідома формула, Троцький також розповів у своїх спогадах: 

Відомо, що навіть у Німеччині, серед соціал-демократичної опозиції, ходили наполегливі чутки про те, що більшовики підкуплені німецьким урядом і що в Бересті відбувається зараз комедія з заздалегідь розподіленими ролями. Ще більш правдоподібною ця версія мала здаватися у Франції і Англії. Я вважав, що до підписання миру необхідно будь-що-будь дати робочим Європи яскравий доказ смертельної ворожнечі між нами і правлячої Німеччиною. Саме під впливом цих міркувань я прийшов в Бересті до думки про ту «педагогічну» демонстрацію, яка виражалася формулою: війну припиняємо, але миру не підписуємо.”Результат пошуку зображень за запитом "Ни мира ни войны стене Белого дворца"

Після повернення з Берестя Троцький зустрівся з Леніним для того, щоб пооз’яснити своє рішення. Хоча на словах Троцький був проти мирного договору на запропонованих германською стороною умовах, на справі він був цілком готовий його прийняти. Лідера більшовиків цікавило, як командувач германського східного фронту відреагує на зрив перемовин: “- … А якщо він все-таки відновить війну?”

Тоді ми змушені будемо підписати мир, і тоді для всіх буде ясно, що у нас немає іншого виходу. Цим одним ми завдамо рішучого удару легенді про наш закулісний зв’язок з Гогенцоллернами,” – відповів Троцький.

Цікаво, що в міжвоєнний час з’явилася листівка з фотографією графіті в рамці з написом “Ні миру, ні війни. Нарком Лев Троцький. Грудень 1917 року“. Оскільки рішення про демобілізацію війська, зрив перемовин Троцький виголосив тільки на другій день після підписання мирного договору між Україною і Центральними державами, в лютому 1918 року, можна переконливо стверджувати, що напис був підробкою, яка свідчить про те, яка велика увага приділялась сучасниками Берестейським перемовинам.

 

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *