Пані “Сержант”

Віктор Місіюк, Культура
18/01/2021, Leave a comment

Всеблазніший, всепяніший і баламутніший собор приписують особистій вдачі Петра Першого, його психотипу, або антиклерикальним модернізаційним реформам. Здавалось би, ситуацію коли родовиті дворянки (такі як Ржевська чи Голіцина), в розв’язному чоловічому твористві хляли горілку складно якось пояснити? Але, не варто поспішати з висновками. По-перше, у вісімнадцятому – початку дев’ятнадцятого століть європейська інтелігенція “захворіла” ідеєю таємних товариств, а слово масон увійшло у лексикон кожної людини. До-друге, фарс ідеально вписувався в стилістику пізднього бароко. По-третє, пиятики при дворах правителів, переможцем однієї з яких був берестейський магнат Людвик Потій, не були чимось винятковим. 14 жовтня 1722 року Флемінг записав у своєму щоденнику: “Неможливо зайнятися питаннями командування, оскільки обидва литовських гетьмана (Потій і Денгоф) упилися до білої гарячки“.

Дружина великого литовського гетьмана Людвика Потія. Емерціяна Потій

Після одного з примирень з королем, яке на справі виявилось лише перервою в гострій боротьбі монарха і великого литовського гетьмана, Людвик Потій в березні 1715 року виїхав з Варшави. Одночасно його дружина Потія Емерціяна лишилась в Варшаві при королівському дворі. Саме з того часу темпераментна жінка опиняється в центрі придворного життя. 29 травня 1715 року Людвик Потій навіть одповідав великому гетьману Сенявськом у на вітання щодо успіхів, які його дружина мала при королівському дворі, що про найменші з яких він нічого не знає. Причиною було особливе ставлення короля. Сучасники небезпідставно стверджували, що щонайменше шоста дитина власниці Тересполя і Ружанки була народжена од Августа Міцного. Але дружина гетьмана була не просто придворною дамою і, навіть, не просто коханкою … вона потрапила у обмежене коло учасників таємних королівських бенкетів. 

Печать Товариства Круглого Столу

Тогочасний правитель Річі Посполитої створив одну з перших в державі таємних організацій, яке носило назву “Товариства Круглого столу” або “Братства ворогів стриманості” … . В центрі дійства було застілля, тому його учасників дослідники відносять до пияцького товариства, а сучасники називали ще “конфіденційним столом”. За статутом кожен з учасників мав випити на бесіді не менше пляшки вина. Бокали були зроблені так, щоб їх неможливо було поставити, треба було випити все до дна. Місцем засідання був винний погреб. На стіл подавали бургундське, шампанське, рейнське і токайське вино. Учасники зобов’язувались вести себе розкуто, на рівних. Дослідники також називають королівське таємне товариство орденом і ложею. Усе, про що говорилося, що відбувалося за столом мало лишатись у повній таємниці. Серйозне обговорення державних справ за столом було заборонено статутом, хоча відомо, що саме в колі “братчиків” Август Міцний, який не покидав абсолютистські плани, розважав на тему “великого плану” поділу Річі Посполитої … .

Ідеологія братства спиралася на  лицарські куртуазні легенди. Засідання, які називали “битвами”, проходили за спеціально виготовленим круглим столом, при якому згідно з статутом мало засідати дванадцять бесідників, що дуже нагадує історію про короля Артура. Прототип організації варто шукати у Франції оскільки статут був написаний французькою, напис на печатці також збробленний також французькою. У Франції регент Филипп Орлеанський створив подібне таємне товариство, влаштовував пиятики, але прямого зв’язку між організаціями не було.

Емерціяна Потій у мілітарному (мисливському) костюмі

У товариства була берлінська філія, але, на відміну від членів братства Августа Сміливого, таємна компанія пруського короля була більш політизована і її учасниками були лише чоловіки. За статутом же саксонського товариства третиною складу бесідників мали бути жінки. Як і належало таємній організації такого типу її члени носили насмішливі мілітаризовані псевда: княгиню Вейсенфельс звали “Обозною дівкою”, графиню Лагнаско “Маркетанкою”, графіню Франгкенберг “Інфірменкою”, графіню Конігсек “Метресою капітана”, Соб’єську “Кухаркою”, Огинску “Кадетом”, Емерціяну Потій “Сержантом”… . Усіх жінок братства підозрювали в тому, що вони були королівськими коханками. Відомо, що для участі в засіданнях учасники переодягалися у екстравагантні костюми. Наскільки регулярною була така практика сказати складно. Цілком можливо, що мисливський портрет темпераментої Емерціяни Потій був одним з серії портретів учасників Братства. Історія складається не тільки з військових чи політичних подій, але й з безлічи ситуацій з професійного, особистого життя. 22 жовтня 1722 року фельдмаршал Яквва Флемінга, до слова члена таємного братства, вирішив записати до свого щоденника коротку фразу: “Потійова нарізалася”. Імовірно, мова йшла про результат одного з засідань королівського “Товариства Круглого столу”.

 

Залишити відповідь