Паска чи мазурок? Великодня випічка

ПроСВІТ, Культура
19/05/2020, Leave a comment

Без її смаку та запаху важко уявити Великдень. Зазвичай – кругла, з прикрасами з тіста, вона є одним із найдавніших символів Воскресіння Христового. Святкова паска – це й досі обов’язкова страва на підляському великодньому столі.

Хоча паска тісно пов’язана з Великоднем, традиція пекти її походить, імовірно, ще з язичницьких часів. Кругла форма та жовтий колір викликають асоціацію з солярною символікою та віруваннями предків українців, що віддавали шану Сонцю.

Зараз на Підляшші великодній здобний хліб називають передусім паскою, хоча старші господині розрізняють кілька його видів. Як не дивно, у багатьох селах паска – це звичайний пшеничний хліб, натомість гарно прикрашений символ Великодня – це мазурок.

«Мазурок є здобни, а паска то звикли піруог на водіе – пояснює Олександра Куптель зі Збуча, що між Гайнівкою та Більськом-Підляським. – А на туом мазуркові «Христос Воскрес». Хороше. І так стараєшся все – масла доброго дасі, ієць – самиї жовткі. Колісь, як напечеш, то пахне на подвуорку».

Схоже говорить Валентина Марцинович із Красного Села, що коло Ботьок: «Билі два сорти: паскі і мазуркі. Такоє здобніейше тіесто, которе пеклі на жовтках, то називалі мазуркі. Його декоровалі і неслі святіті».

Зі свого боку Ніна Явдосюк з Добриводи, колишнього передмістя Кліщель, пояснює: «Як у круглому начиньови, то паска, а мазурки то вже на бляхи накладалі. І вже убиралі разно. І паску вбиралосьо, і мазурки так само».

А ось так про святковий хліб говорить Віра Федорук із Кленик у Гайнівському повіті: «Мазурок бив здобни, а і на пасці положат «Христос Воскрес» і што-лєнь такоє зроб’ят, всякі бринджикі з тіеста вирижут».

На прикладі розповідей старших господинь видно, що виокремлення мазурка і паски характерне для багатьох сіл україномовного Північного Підляшшя. Формулювання «мазурок» –  це, мабуть, українізована назва польського обрядового печива, яка, імовірно, з’явилася у період, коли місцевий народ належав до уніатської церкви. Зараз радше вживається слово «паска», а «мазурок» став менш популярним серед молодших підляшан.

Паску та мазурок печуть або в п’ятницю, або в суботу,  залежно від того, коли священик освячує великодні страви. На відміну від загальноукраїнської традиції, на Підляшші великодній хліб можна святити протягом всієї суботи, відповідно до окремих місцевих традицій: перед домівками, біля придорожніх хрестів або капличок, колись – також у більших хатах, але в останні роки – щораз частіше у церкві або перед нею.

«Паска у п’ятніцю мусіт биті, бо в суботу приїжджає батюшка і  светіт – пояснює Олександра Куптель зі Збуча. – Алє колісь у нас як светілі паску, то ішлі по селіе. Як то било хороше! Одни з одного боку, другі з другого сходіліся – несут своїе кошичкі. А тепер батюшка пуд церквою светіт».

Бувало, що в одному селі частина господинь пекла паску в один день, а частина – в наступний. Так було в Клениках: «Одека пеклі в п’ятніцю, а мама – бо я з другого кунця Клєнік, то пеклі все в суботу, бо казалі, што свіжіейша буде, – розповідає Віра Федорук. – А в нас вдома святілі ввечери, а оде, де тепер живу, то рано. То в суботу вже не напечеш».

Паскою на Підляшші досі називають не лише святковий хліб, а й усі страви, що освячують люди: яйця, м’ясо, сіль, хрін, масло. «Всьо паска звалася, – додає пані Віра. – Святілі мазурка, і тую паску, і ієць, усьо клалі і святілі».

«Колісь то так било, што треба ген куолько осветіті! – згадує колишні часи Олександра Куптель зі Збуча. – Мазурок велікі, паску осветіться, ієць місочку такую, не так, як теперка – кілька штук. Там і кубаса, шинка, масло, суоль, усьо».

Звичай освячувати різні страви в суботу і далі живий на Підляшші, попри те, що зараз місцеві жителі несуть маленькі кошички, а не так, як колись – усе, що їли на Великдень. Проте серед страв не може не бути паски, хоча дедалі більше господинь просто купує її у крамниці.

У святкову неділю люди розговляються – спершу яйцем, потім паскою, а згодом куштують усю освячену їжу. У деяких селах досі живий звичай класти шматочок великодньої паски разом з яйцем на могили родичів: «По снеданю беремо кошичок з яєчкамі і паскою і ідем на могілкі – говорить Надія Бондарук із фольклорного колективу «Родина» з Дуб’яжина. – То все так у нас було. Несемо тую паску і яєчка на могіли».

Паска і мазурок тісно пов’язані з культом хліба, який у сільському хліборобському середовищі символізував достаток. Разом із кольоровим яйцем – крашанкою або писанкою – ця здобна пшенична випічка є важливим елементом Великодня, без якого важко уявити цей день – навіть у складні часи пандемії, коли багатьом доводиться проводити святковий час подалі від рідних.

Матеріал Наше слово

  • 2
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *