Пинський шляхтич на службі козацькій державі

Віктор Місіюк, Культура
26/04/2020, Leave a comment

В 1942 році на сторінках газети Волинь з’явилась стаття уродженця Берестейського повіту, передставника нового унрівського покоління, редактора, краєзнавця Бориса Ольхівського під назвою “Полісся й Волинь”. В ній він наводить низку цікавих фактів, в тому числі згадує одного учасника української революції 1648 року: “З Полісся вийшло багато видатних діячів Української козацької держави. Вистане згадати Івана Бруяку, що був у 1649 р. полковником овруцьким, а походив з Пинського повіту“. Через півстоліття після нього уродженець Дорогичинського повіту, десидент, письменник, краєзнавець Володимир Леонюк включить згадку про нього до другого тому книги “Словник Берестейщини”: “Бруяка Іван, пинський шляхтич, учасник повстання Богдана Хмельницького. 2.02.1648 року отримав від пинської шляхти “дипом” на підтвердження свого шляхетсва. На 1649 Бруяка полковник овруцбкий. Бруяка на чолі 3000 вершників і 500 піших брав участь у поході М.Кричевського 1649 р. в Білорусь“.

Івана Бруяка в джерелах називають також шляхтичем Київського воєводства. При тому відомо, що представники роду Бруяків жили в Пинському повіті. Свій рід вони вели від пинського боярина Григорія Іртищевича Бруяка, брата боярина Данила Іртищевича. Тобто Бруяки доводилися родичам Достоєвських і Полкотицьких. Усі вони печатались гербом “Радван”. Син Григорія Ждан Бруяка мав землі в Плотниці і Стахово.

Про життя Івана Бруяка до Хмельниччини практично нічого невідомо. Овруцький козацький полк, як каже  Самовидець, “до которого усе Полісся належало” з’явився влітку 1648 року. Очолив його шляхтич Ілля Микулич. Іван Бруяка мав бути сотником того ж полка. Але вже в червні 1649 року він напевно був полковником. Бруяка згадується як овруцький полковник в списку полків і полковників Війська Запорозького, складеному не пізніше 19 серпня 1649 року. Полковник Кричевський вирушив у похід 8 липня 1649 року з Чорнобиля. Тут до нього приєднався овруцький полк на чолі з Іваном Бруякою. За даними шляхтича Івана Невмирицького, який воював під началом Бруяки у ньому було 3,5 тисяч козаків – 3 тисячі кінних і 500 піших. А за даними анонімного автора “Коментар” і брата Івана Бруяки – 6 тисяч.

Оскільки за умовами Зборівського миру 1649 року Овруцький полк скасовано і приєднано до Київського полку Бруяка втратив полковицький уряд.  Сергій Коваленко вважає, що справжнє ім’я полковника Яків, бо він ключений до «Реєстру Війська Запорізького 1649 року» в складі овруцької сотні під іменем Яцько БуякНе виключно що йде про ім’я Яцек або Йакінт. Але ім’я Ясь є здрібнілим варіантом ім’я Ян чи Іван. В листопаді 1649 року Івана Бруяку називають овруцьким підстаростою, козацьким полковником в Овруцькому старостві. В 1650 він згаданий серед “міщан і бояр міста Овруч”.

9 квітня 1651 року Януш Радивил пише у своїх мемуарах про перемовини з Бруякою. З нього виникало би, що він погодився перейти на службу до короля: “Бруяка за приповідним листом й. м. пана краківського зібрав цього гультяйства з триста чоловік і йшов уже до табору під Вінницю. Цей обіцяв бути щирим і зичливим нашим, що дай Боже, щоб цього дотримав, як мусить“. Хоча у тому ж фрагменті говориться саме про нещирість таких заяв з боку деяких козацьких полководців. Але, скоріше за все, він Бруяка справді переходить на службу до короля. В травні 1651 року на його скаржаться як на ротмістра повітової корогви Київського воєводства. Корогва брала участь в боях з військами Богдана Хмельницького під Білою Церквою. За даними В’ячеслава Липинського згадувався як козацький полковник в 1652 році.

В січні 1655 рік продовжував командувати хоругвою. Відомо що до полковника Бруяки писав листи гетьман Павло Сопіга. Про те згадується в листі від 20 вересня 1656 року, як про умову беспечного проїзду Українською державою посланця гетьмана до Хмельницького і Виговського: “Пишу й те до полковника Бруяки, щоб oбдумав безпеку проїзду цьому ж посланцю“.

З Іваном Бруякою пов’язана одна мало досліджена сторінка історії пинської катастрофи 1648 року, а саме участь у місцевої шляхти. Йахім Роман Бар у пиданні “Польські святі” пише про те, що “В 1648 році за допомогою пинських схизматиків і ватаги Бруяка здобули козаки Пинськ“. Те саме пише о.Ян Поплаток в розвідці про життя Андрія Боболі. Посилаються вони на історика В’ячеслава Липинського: “Початково зайнятий козацькими військами, яким активно допомагали селяни, міщани і шляхта пинська (до прикладу Іван Буряка, пізніше полковник овруцький)“. Як відомо з джерел козацьким загоном, який запросили пинські міщани командував Гладкий. Виключати, що в його складі, або якимось іншим чином на боці козаків брав участь Іван Бруяка не можна. Але документи, які б напряму про те свідчили також невідомі. Як би не було, а непоодинокі факти свідчать про те, що повстання Хмельницького не було антишляхетським.

 

 

 

Залишити відповідь