Пинські кургани. Святополк

ПроСВІТ, Культура
13/01/2021, 1 Comment

Частина 1, Частина 2

28 березня 1931 року в популярній газеті “Діло” вийшла стаття С.Польового “Доля Полісся” написана в тому ж місяці в Бересті. “Недалеко Пинська ще й тепер вказують місце, де буцім то була могила князя Святослава, зятя Болеслава Хороброго, що був убитий під час втечі з Києва“. Автор сплутав книївського князя Святослава з його братом Святополком, який саме був зятем Болеслава Хороброго.

Князь Святополк І Окаянний

Святополк міг бути похований в Пинську, оскільки був пинським правителем. В той же час, згідно із “Сказанням про Бориса і Гліба”, яке існує в 172-х списах, Святополк Окаяний мав свою столицю в Пинську. Ні в одному із списків не фігурує інше місто, тобто воно було в початковому тексті і відповідало реаліям 1015-19 років. Федір Климчук вважав, що Пинська мав стати княжою резиденцією близько 1000 року. Само місто існувало в давньому уст’ї Пини поблизу нинішнього села Городище з кінця VIII століття і було зруйноване на початку ХІ століття. Петро Хомик пише, про те, що зростання ролі Турова відбулося за часів Святополка Ізяславича в 1088—1093 роках, який після того став наступним великим князем київським. Факт цікавий тим, що пинські князі були нащадками Святополка Ізяславича, отже й пам’ять про їх предка, хоча й не пов’язаного напряму з Святополком Окаянним, могла вшановуватись в Лещинському монастирі. Федір Климчук вважає, що Турів був княжим центром в 980-1000 роках, а після з 1054-1170 (у пізніші часи його правителі персонально невідомі), а Пинське князівство в 1000-1019, а після 1174-1292 роках. Як Петро Хомик, так і Федір Климчук вважають, що історично існували окремі  Турівське і Пинське князівства.

Княжий двозуб Святополка

З літописів відомо, що в 1019 році під час громадянської війни Святополк був поранений. Його прибічники втекали разом із правителем в Польщу. Але що сталося далій невідомо. Як теж і те, чи добрався він до Польщі. Справа в тому, що одні дослідники читають назву міста, через яке його проносили як Бересть, інші як Берестово. Якщо ж князь не добрався живим до свого тестя, а помер в дорозі, то чому його не поховали в Пинську на Городищенському озері? І чому християнин у другому поколінні був  похований за язичницьким обрядом та ще й місці, де за легендою на той час мав бути християнський Лещинський монастир заснований князем Володимиром? На користь пинської версії можна було б підкреслити те, що давні звичаї, в тому числі поховальні, зберігались досить довго.

Храм Лещинського монастиря

Версії про пинську могилу Святополка Першого суперечить запис з “Никонівського літопису” Святополк був похований в Богемських пустелях “і до сього дня іде од неї злий смород”. В 2007 році під час будівництва автомобльної дороги під містом Влоцлавком в селі Бодзі  командою Івони Собковяк-Табаки знайдено поховання. Тут поховано 21 жінку, 14 чоловіків і 14 дітей. Знайдені предмети датуються кінцем Х – початком ХІ століття, частина з яких зроблена в візантійських майстернях. Чотирнадцять трун були оковані залізним оздобленням. Похована група належала до тогочасної еліти. Серед 52 монет з Саксонії, Баварії, Франконії знайдено одну арабську монету, дві чеських і одну Болеслава Хороброго. Серед зброї знайдено скандинавський лангсакс, і спеповий чекан. У одного з похованих був символічний знак влади – дубова булава. Справжньою сенсацією стала знахідка поховання молодого вояка з парадним мечем, срібною дарохранительницею, на поясі якого був вигравірований двозуб схожий на той, який використовував Святополк Окаяний. Науковцям вдалося виділити гаплогрупу I-Z63, найбільшим місцем концентрації якого є помежння Швеції і Норвегії.  Святополк мав бути старішим за померлого, тобто померлий міг бути його дружиником або свояком. Частина дослідників не виключає, що знайдено рештки самого князя … .

Для того, щоб дізнатись про те, хто ж на справді був похований в пинських курганах необхідно звернутись по допомогу до археології.

Далі буде

1 thought on “Пинські кургани. Святополк”

Залишити відповідь