Племінник Богдана

Віктор Місіюк, Культура
03/07/2020, Leave a comment

Хмельницький бував на Пинщині. Тільки йдеться не про гетьмана Війська запорізького Богдана Хмельницького, як каже легенда, а про його племінника. Хоча в переліку командирів, яким підлягали козацькі частини на території Пинського повіту, складеному Арнольфом Гедройцем в 1659 році його не згадано, він зіграв ключову роль в приєднанні Пинщини до гетьманату.

Григорій Нарбут. Герб Богдана Хмельницького

Як і Богдан Хмельницький, Павло Яненко-Хмельницький походив він з любецької шляхти. В козацькому війську він був далеко не пересічним вояком. За час служби йому довелось брати участь у важливих дипломатичних місіях, посольстві в Порту, Молдову, Московське царство. Вже після смерті Богдана Хмельницького в один з моменті міжусобної боротьби він, тесть гетьмана Петра Дорошенко, навіть оголосив себе гетьманом Правобережної України.

Варіант гербу “Абданк”, який використовували Хмельницкі

З 1653 року Павло Яненко-Хмельницький, якій раніше був сотником київського полку, був призначений наказним київським полковником. З 1654 до 1659 року з перервою, в яку частина дослідників поміщає Антона Ждановича, командував Київським полком. В 1655 році на чолі полка ходив у похід під Пинськ, а в наступному році під Слуцьк для встановлення над ним царсько-козацького протекторату. Племінник гетьмана неодноразово згудується у зв’язку із подіями на Пинщині. 2 квітня за юліанським календарем, або 12 квітня за грегоріанським 1657 року до царського київського воєводи Івана Бутурлина прибув “київський полковник” Павло Яненко-Хмельницький. Він розповів, що в Чигирині буде нарада чи лишатись підданими царя, чи визнати зверхність трансильванського князя, претендента на трон Річі Посполитої Дєрдя Ракоці: “Отже коли ухвалять бути по давньому під твоєю рукою, тоді Павло з полковниками з сіверських міст згідно з гетьманським наказом піде під литовські міста: під Бересть і Пинськ й інші – ті, що тобі не піддалися, аби їх під твою руку підвести. А нам дати їм солдатів“. Якщо інформація Івана Бутурлина правдива, і Павло на той час був повноцінним, а не наказним полковником, то саме його мав на увазі маршалок і хорунжий Пинського повіту Лука Єльський, коли 18 травня 1657 року писав в універсалі про те, що “ледво упросили ми пана полковника київського”. Тим більше, що в червні 1657 року наказним полковником київським названо Івана Яхимовича. Цілком можливо, що саме про нього писав Богдан Хмельницький, коли згадував козацькі гарнізони в Пинському повіті.

Іван Бутурлін і Богдан Хмельницький на картині Михайла Хмелько “Переяславська рада”

Весь час племінник засновника козацької держави продовжував стежити за подіями на Пинщині. 30 вересня 1657 року до капітана московських військ Андрія Чернишова прибув київський полковник Павло Яненко Хмельницький і повідомив: “яка де була їх козача залога в Пинську і в Корці, і до тих міст прийшли Поляки і послали до них козаків, щоб вони з Пинська і з Корця вийшли: і козаки з тих міст одступили“. Причина візиту була така ж як і навесні – військова допомога: “Вони зібравшись з козаками хочуть під ті міста проти Поляків ідти і щоб нам, холопам твоїм, дати йому на допомогу твоїх великого государя служилих людей“. Капітан відповів, що наказу такого у нього нема. Невдовзі колесо історії покотилося іншим чином. Новий гетьман, Іван Виговський, вислав у Пинський повіт на посаду місцевого полковника рідного брата … .

Далі буде

  • 3
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *