Поліська січ. Бойовий шлях командира

Продовження

Хоча про першу “Поліску січ”, створену в 1919 році в м.Кобрині, не написано окремої роботи, в її історії лишається чимало “білих плям”, але про бойовий шлях її командира Петра Макарука зберіглося чимало інформації.

Зі спогадів сучасників відомо, що командира “Поліської січі” називали грубешівцем. Завдяки праці військового історика  Ярослава Тинченко, вдалося дізнатися деталі його біографії.

Народився Петро в родині Павла Макарука в селі  Черничин Грубешівської волості Грубешівського повіту Холмської губернії. Він був покликаний на військовій службу до Російської імператорської армії 20 липня 1914 р. Останнє звання — поручник. 3 січня по 10 лютого 1919 р. зорганізував та очолив “”Поліську січ” – Холмський кіш Дієвої армії УНР. Був взятий польськими вояками в полон з якого пізніше втік. 

Цікаво, що у мемуарах говориться про те, що командир “Поліської січі” мав звання полковника. Підтверджень цього нема. А ось командувати полком йому довелось. Першого березня 1919 р. Макарук був призначений командиром 49-го пішого дієвого полку ім. І. Франка. З 11 березня 1919 р. — командиром 50-го пішого дієвого Звягельського полку Дієвої армії УНР. Згодом він стає повітовим комендантом. Спочатку в м.Дубно (з 29.03.1919 р.), пізніше в м.Крем’янець (з 1.06.1919 р.).Від 6 червня 1919 р Петро Макарук служить старшиною для доручень при державному інспекторі 4-ї Сірої дивізії. Через місяць, з 7 липня 1919 р., стає помічником державного інспектора 1-ї Північної дивізії. З 17 вересня 1919 р він помічник державного інспектора 4-ї Сірої дивізії Дієвої армії УНР. Восьмого листопада 1919 року сам стає державним інспектором цієї дивізії. Захоплений до полону білими і інтернований у Польщі.

З табору інтернованих Петро Макарук потрапляє до славетної дивізії 6-ї Січової дивізії Армії УНР під командуванням генерала Марка Безручка. Від 4 квітня 1920 р. став одним з її старшин. З 6 липня 1920 р. — командир 1-ї сотні 49-го куреня тієї ж дивізії. Станом на 10 листопада 1920 року був там же командиром 1-ї сотні 17-ї Стрілецької бригади. 21 листопада того ж року дивізія перейшла ріку Збруч, її вояки знову потрапили до таборів інтернованих.

Зі списків офіцерів УНР, складених в 1923 році, відомо, що мав звання сотника піхоти. Як склалося післявоєнне життя Петра Макарука невідомо. 

Далі буде

  • 11
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *