Поліська січ. Кобринські гайдамаки

Продовження

Історична пам’ять про першу Поліську січ, створену в 1919 році в Кобрині, в переказах зберігался в трансформованому вигляді. Очевидно, саме вона стала причиною публікації у книзі “Білорусь учора і сьогодні” опублікованої Язепом Найдзюком в 1943 році: “У 1918 році українська банда пад назвою «Бурлакі» ширила пострах у Кобринському повіті“.

Демонізація сусідів один зі способів будівництва позитивних автостереотипів. Цей механізм добре спрацьовує коли мова йде про якісь віддалені незрозумілі події. Найдзюк поміщає жахливу, сенсаційну інформацію про “банду”: “Вона забивала білоруських вчителів, які працювали тут у білоруських школах. Вони глибоко різали ножами здовж усього тіла свої жертві, посипали рани сіллю і покидали помирати в страшенних муках. Вони казали, що тут повинні бути українські школи, а кожному білоруському вчителю буде те саме, якщо він буде вчити дітей в білоруський школі“. Описання не підкріплене жодним посиланням, тобто є якимось дуже далеким відлунням реальних подій.  З преси, яка виходила в регіоні в 1918 році, відомо, що ситуація в регіоні, який тоді перебував в складі Української народної республіки була спокійна. Українська цивільна і військова німецька адміністрація не допускали проявів бандитизму. Не було й відкритих національних конфліктів, не кажучи вже про якись тортури. Більше того, історикам освіти не відомо існування на території Кобринщини в 1917-21 роках білоруських шкіл. Що ж реального може ховатись за цією дивною інформацією? Чи зберіглись інші непрямі згадки про Поліську січ? 

Письменик Ігнатій Яциковський писав про те, що “бурлаками” у свій час білоруси називали  цивільних росіян. Читаючи про “бурлаків” важко втриматися від асоціацій з псевдом сотенного УПА Володимир Щигельський, яке переносилося на підлеглий йому підрозділ. Ось тільки діяв він зовсім у інші часи далеко від Кобринщини. Скоріше за все, причина у іншому, у співзвуччі з іншою назвою – гайдамаками. В історії під нею відомі перш за все повстанці XVIII століття з центральної частини Правобережної України. Національний геній, Тарас Шевченко, присвятив їм одноіменну поему. Завдяки ній, а також подібним творам, в середовищі української інтелігенції виник романтичний образ гайдамаків. Так почали називати представників українізованих частин, iррегулярних добровольчих формувань , або й українських вояків загалом. Серед різних “гайдамацьких” підрозділів найбільшу відомість отримав Гайдамацький Кіш Слобідської України, яким командував Симон Петлюра.

Те, що саме гайдамаками називали селян з Кобринщини, які пішли служити до Поліської січі підтверджував у своїх спогадах уродженець села Гуцьки Кобринського повіту український поет Остап Лапський. У вірші “Ради України” зі збірки “Обабіч: істини?!” є такі рядки: “Розказував мій батько,/як у гайдамаках був,/то примірялись коцюбами/в Кобрині: міщан побити?!/За Вкраїну загинути,/Не за Росію,/не за Польщу:/не судилося, а збирались/батецькі та гуцьковецькі селюки?!” Ці рядки несуть важливу інформацію. По-перше, виглядає на те, що “гайдамаки” були слабо озброєні, “коцюбами”. Як покажемо пізніше, це не відповідає дійсності. Зброя в Кобрині була. По-друге, з мемуарів відомо, що Поліська січ складалася в основному з місцевих вчителів та селян. Що й підтверджує вір Лапського, з якого виникає, що серед іншого там були жителі підміських кобринських сіл Гуцьки і Батче. Судячі з усього, до Поліської січі зголосилася, переважно, молодь. У коментарі до вірша “Непевність” поет згадує, що діялося це тоді, коли батько ще не був одружений «гайдамакував парубкуючи». З мемуарів Лапського, автобіографічного вступу до збірки поезій “Мій почитачу” виникає, що приналежність до Поліської січі пов’язана з національною ідентичністю її вояків. Батько в очах Остапа  був патріотом-українцем, що зовсім не суперечило його пізнішій любові до демократичних основ польської держави, хоча й, можливо, перешкоджало кар’єрі: “як я тягнувся до України, скільки у мене цього потягу було і є, … а у мого батька-гайдамаки, полонофіла, скільки: може через те й лях його солтисом не настановив“.

Далі буде

 

  • 28
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *