Поліська січ. Офіцери. Яків Войтюк

Продовження

Тим, хто цікавиться історією першої “Поліської січі” цікаво буде дізнатись, що серед її офіцерів було щонайменше два депутати польського парламенту. Про першого з них, Василя Дмитріюка, мова вже була. Другий з них, палкий прихильник української соціал-демократії, став лідером не тільки компарії Західної України, але й усієї Комуністичної партії Польщі. Цікаво, що при цьому він був серед тих, хто в 1920 році зупинив Першу кінну армію Семена Будьоного під Замостем.

Яків Войтюк народився в 1894 році в заможній селянський родині в селі Сільце Холмського повіту Люблинської губернії. Закінчив Холмське духовне училище і 3 класи Холмської духовної семінарії. Вступив на історико-філологічний факультет московського Народного університету ім.ген.Шанявського. Належав до нелегального студентського соціалістичного гуртка. В Першу світову війну в 1915-18 роках  служив прапорщиком 62-у Суздальського пішого полку  на Тернопільщині. Нагадаємо, що саме в цьому полку служив також Василь Дмитріюк. Працював в кооперації на Київщині. Член Української соціал-демократичної партії. 23 березня 1918 року отримав призначення на посаду діловода Холмського губерніального комісаріату Української народної республіки. Уповновежений губерніального комісара по різних справах.

Один з організаторів “Поліської січі”. Разом із групою офіцерів потрапив 10 лютого 1919 року у польський полон з якого визволився в кінці року. Став офіцером 6-ї Січової дивізії Армії УНР під командуванням генерала Марка Безручка, яка формувалася в Берестейський фортеці. Нагадаємо, в складі дивізії воював також командир “Поліської січі” Петро Макарук.Зразу після війни став одним з ініціаторів створення “Холмського українського доброчинного товариства “Рідна хата”. Редагував популярної холмської газети “Наше життя”. В 1922 році був обраний до Сейму. Виступав на посольських віче в Поліському воєводстві. Секретар Українського парламентського клубу. Засновнував в 1924 році і очолив парламентську Української соціал-демократичної групу. Після ліквідації урядом 30 січня 1924 року УСДП разом із членами групи заснували в Сеймі комуністичну посольську фракцію. Став віце-головою і головою (в 1925-27 роках) комуністичної фракції. Член КПЗУ і КП(б)У (в 1924—1933 роках). 

В  1928 році Яків Війтюк виїхав до Радянської України. В столиці, місті Харкові, закінчив партійний виш Всеукраїнськуої асоціацію марксо-ленінських інститутів (ВУАМЛІН). Отримав економічну освіту в кооперативному інституті. Працював викладачем соціально-економічних наук у Харківському медичному та кооперативному інститутах. 

Войтюк Яків Семенович.jpg

Як і багато тих, хто приїхав до Раднянського Союзу, став жертвою політичний репресій. Арештували Войтюка 11 травня 1933-го за звинуваченнями  сфабрикованої справі «Української військової організації». Визнав себе винним.  1 жовтня 1933 року судовою трійкою засуджений на 10 років таборів. Дружину з малолітнім сином зіслано Харкова до Білгороду. Відбував покарання у одиночній камері спецізолятора табірного пункту “Кремль” на Соловецьких островах. Постановою окремої трійки Управління НКВД СРСР по Ленінградській області від 9 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Вивезений з великим етапом в’язнів Соловецької тюрми і страчений 3 листопада 1937 року в сумновідомому урочищі Сандармох. Реабілітований 28 серпня 1956 року.

Далі буде

  • 20
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *