Попэрэчны

Олексій Диковицький опублікував на своїй сторінці описання сценки з життя, яке зразу оцінили користувачі. “Шикарно”, “геть Шекспір”, “чудове спостереження”, “як про моїх батьків”. Найбільш емоційний фрагмент оздоблений традиційними прокльонами:

– Трэба дровы вжэ до шопы пэрэносыты. От посыдю трохы і пойду робыты…
– Здурів ты? Воны ж шчэ нэ высохлы! Погныють, то будэш зымою зубамы ляскаты…
– Як нэ высохлы? Оно покропыло трохы позавчора…
– Дэ ж трохы? Лыло нэмавісты як!
– Колы?
– Ну позавчора! 
– Дэ ж там лыло? Покропыло оно!
– Ой людцы мойі! От жэ знае, шчо лыло, алэ не – впэрса, оно коб мні на зло сказаты, дурню старый!
– То можэ мы з тобою, стара, вжэ 40 літ в разных сэлах жывэм, колы в тэбэ лыло, а в мэнэ кропыло?
– А коб ты провалывса вжэ, ідолу проклятый! Знаю ж, шчо хочэш сусіда попросыты коб помуг! А потом скажэш – покормы чоловіка, ну і мэнэ заодно, да шчэ пляшку постав, бо помуг жэ дружок! Коб ковтнуты стакана, вун і дровы сырыйі носыты готовый! А потом шчо, назад выносыты, коб просохлы, і знув пляшка?!
– Ну й трасца його бэры! Нэхай под снігом лэжать, колы ты така! Ны тэпэр, ны завтра ны ныколы нэ буду йіх носыты…

2 thoughts on “Попэрэчны”

  1. Олексій сказав:

    Ну натурально з життя!

    1. Віктор Місіюк сказав:

      Старий, стара і вічна історія! Просто класика.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 thoughts on “Попэрэчны”

  1. Олексій сказав:

    Ну натурально з життя!

    1. Віктор Місіюк сказав:

      Старий, стара і вічна історія! Просто класика.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *