По дорозі за кордон

Віктор Місіюк, Культура
10/01/2021, Leave a comment

В часи Російської імперії з’явилася серія листівок з групою селян Берестейського повіту, видом вокзалу в Бересті, сценою прибуття потягу, зупинкою кур’єрського потягу. Усі вони є пам’яткою часів, коли на вокзалах проходили урочисті зустрічі. 27 червеня 1900 року в Бересті під час виїзду в першу еміграцію побував теоретик політичної ідеології ленинізму Володимир Ульянов. В радянські часи цю подію  увіковічнили пам’ятною дошкою на стіні вокзалу. Спогадів про свій короткий візит до Берестя лідер більшовиків не лишив, не помітила його й тогочасна преса, чого не скажеш про приїзди на берестейський вокзал канонізованого російською церквою імператора Миколая Другого, який також їздив за кордон потягом.

Миколай Другий в окні імператорського потягу

Історик Валерій Черепица в книзі присв’яченій історії Гроденщини “Не згубити сполучну нитку” описав цікавий епізод з життя губернського духовенства. “8 жовтня 1909 року при слідуванні Його Імператорської Величності
Государя Императора Николая II в Італію (для зустрічі в Раконіджі), на
станції «Бересть» в числі інших депутацій мала щастя представіться Його
Величності депутація від Гродненського Софійського братства в складі: Преосвященішого Михайла, єпископаГродненского і Берестейського, Преосвященого Володимира, єпископа Білостоцького, настоятеля Софійського Гродненського Собору Протоієрея Іоанна Корчинського, настоятеля Берестейського собору протоієрея Миколи Сцепуро і деяких членів Ради Софійського Братства.” Деталі зустрічі російського імператора з італійським королем в Раконіджі добре відомі. З фотографій того саму відомо як був вдягнутий правитель Росії, як виглядав царський потяг. Дорога по який проходив монарх була вистелена килимами. Згадується також, що делегацій на берестейському вокзалі було кілька.

Російський імператор на вокзалі в Раконіджі

В тогочасних газетах була опублікована телеграма міністру Двору з інформацією про зупинку Миколая Другого на берестейському вокзалі. “8-го жовтня Імператорський поїзд мав зупинку на станції Бересть. Його Величність, вийшовши з вагона, був зустрінутий варшавським генерал-губернатором геперал-ад’ютантом Скалоном і гродненським губернатором дійсним статським радником Ворзненко з рапортом. Єпископ гродненський Михайло піднес Його Величності святу ікону. Депутація від дворянства губернії, в складі губернського і повітових предводителів дворянства і місцевих дворян, мала щастя піднести Государю Імператору хліб-сіль. Депутація від міста Берестя, од селян Берестейского повіту, при земських начальниках, і депутація од жидівської громади піднесли Його Величності хліб-сіль. Тут же ва платформі були зібрані вихованці та вихованки гімназій і училищ залізничного і місцевих міських і народних шкіл разом з учительским пѳрсоналом. Його Величність обходив вихованців і вихованок, удостоївши їхні милостивою увагою і розпитуваннями. Під спів гімну і захоплене довго невгамованому “ура” поїзд відбув з Берестя.”

Імператорська родина в салоні імператорського потягу.

Отже присутність делегацій міщан і селян були обов’язковим атрибутом урочистих візитів, які використовували фотографи для створення листівок.

 

Залишити відповідь