Приснилась Піща

Вірш-присвяту “Приснилась Піща” написала про малу батьківщину місцева уродженка педагог Людмила Мельничук і днями опублікувала його на сторінці в fb. Жанр монофону в якому написаний твір традиційно використовують для демонстрації багатства лексичного запасу, відчуття ритму і глибини образного мислення. В рідному селі живуть батьки, родичі та знайомі поетки: «Село Піща… Ці слова в мене асоціюються з поняттями: родина, дитинство , краса , радість , затишок , любов. Це моє рідне село. Йому присвячую свій вірш». Це вже не перший вірш-монофон, який написала пані Людмила. Там же на сторінці вона помістила текст вірша “Сяйливою стежиною сонце спацерує”.

Приснилась Піща… Підморгує погода,
Піднесено палкі привіти посила.
Приємною панянкою представилась природа,
Прикраси- перли, пишні плаття приміря.

Прокинувшись, подумала : ” Пташиною полину,
Поїду, підбадьорена, помчусь!
Присплю проблеми, плани похапцем покину,
Просторами піщанськими потішусь- повернусь,”

Поволі панорама Піщі показалась:
Пункт пропуску, поблизу пам’ ятник постав.
Плесо ” Піщанського” приємно привіталось ,
Покинуте помістя панське погляд приверта.

Повчально пришкільне подвір’я поглядає ,
Послуги пропонують промислові, продтовари, пошта.
” Піщаночки “по- своєму піснями пригортають ,
Потішно причаровують прекрасні присадибні площі.

Правдивцями приманює Підгірна ,
Поблизу пропонує прохолоду потічок.
Путі полями проводжа покірно ,
Пахне полин, під прихистком принишк польовичок.

Принадами природи підкупила Піща !
Пошлю, привітній, предостойні побажання.
Пишатимусь повіки предківським порогом ,
Попрошу, помолившись, процвітання !!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *