ПРОРИВ! Цікавинки молодої української музики + ВІДЕО

Paulina, Культура
12/07/2020, Leave a comment

Не секрет, що українська музика зараз задає тренд всьому нашому регіону. Монатік, «Время и стекло», Mozgi, MARUV, Олег Вінник — всі вони збирають великі концерти не тількі в себе, але й в Білорусі, і цей спис можна продовжувати й продовжувати. Щодня на українській сцені з’являються нові зірочки, незвичайні, самобутні артисти з великою будучиною. Нижче знайомимо вас з нашими улюбленцями, молодими, але ве-е-е-ельми перспективними героями, які вже вспіли полюбитися і в Білорусі.

Доброї музики вам на ці вихідні!

 

Kazka

Вокалістка Олександра Зарицька, звукорежисер Никита Будаш та мультіінструменталіст, знавця народних інструментів Дмитро Мазуряк прогриміли з піснею «Плакала». Напевно, кожен згадає:

Поплакала і стоп!
Фіалка розцвіла
Засяяв день
Таємними знаками…

Lyric-відео набрало 90 млн переглядів.

Цей гурт увірвався відразу і на всесвітню сцену: пісня «Плакала» потрапила в десятку чарта Shazam — перший випадок в історії, коли серед кращих з’явилася пісня не англійською, а українською мовою. Здається, тріо знайшло ідеальне поєднання електронної музики й народних мотивів.

 

Alyona Alyona

Ця дівчина працювала вихователькою, а потім навіть завідувачкою в дитячому садочку на селі, а паралельно писала реп-пісні. Хоча займалася цим 15 літ, першу пісню «Рибки» — про дівчат, яких не cприймає суспільство — виставила на youtube тільки в кінці 2018-го. І відразу прорив.

Її пісні набирають по кілька мільйонів переглядів. «Я слухала реп років з дванадцяти, тоді ж почала писати перші тексти. Я намагалася сподобатися реперам-хлопчикам, щоб мене прийняло місцеве ком’юніті. Я читала, що я теж така «трушна», «вулична», читала про якусь заховану травку під підошвою, яку я ніколи в житті не ховала і навіть не знаю, як вона там ховається правильно. Ком’юніті мене прийняло, але тільки треки були зовсім не про те, чим я насправді живу». В 2019-му Альона Савраненко випустила перший альбом «Пушка» — про те, чим живе. «Можна видихнути, український реп врятовано!» — радіють люди у коментах.

«Самоирония +
Смысл +
Двойные рифмы, техника +
Клоунада –
Вульгарность –
Эффектный видеоряд +
Высокий бюджет видео –
Аутентичность +».

Роботу виховательки прийшлося залишити та переїхати в Київ. «По дітям я сумую, коли є час — взагалі дуже люблю дітей і хотіла б мати своїх в майбутньому. Якби я не була репершою, то і далі б працювала вихователькою, а у вільний час фотографувала. Або, може, навіть підробляла тамадою — таке мені подобається теж».

Частий коментарій під кліпами співачки: «Воу! То круть. Це ж скільки у людини сміливості, щоб от так вийти і поламати до дідька всі стандарти маркетингової МОДЕЛЬНОЇ зовнішності», — це справді дивує. «У великих містах є сім’ї, в яких дітей виховують так, щоб вони були толерантними. У селі такого немає: якщо одного чморять, то все приєднуються, —каже вона. — До мене так теж довго ставилися. Це, звичайно, покидає відбиток, але ти або приймаєш і живеш з цим далі, або забиваєшся в куток. І напевно, завдяки тому, що до мене так ставилися, я стала собою. Все життя мені хотілося довести: «Ви мене ображаєте, а я не погана, я — хороша. Подивіться, скільки всього я вмію». Я постійно намагалася бути активною, виступала незважаючи ні на що — брала мікрофон і йшла на сцену показувати: «Ну ось дивіться, я ж можу. Я ж така, як і ти. Не краща! А просто така, як і ти»». У квітні співачка потрапила на сторінки американського глянцю Vogue. «Бодіпозітів він на те є позитив, що сприймаються всі люди. Якщо вам хочеться — залишайтеся такими, якими є, хочете — йдіть в спортзал. Але не сидіть на дієті або не займайтеся спортом тільки тому, що хтось хоче цього, або тому, що вас хтось ображає. Це потрібно робити тільки для себе!»

 

Jerry Heil

23-річна співачка Яна Шемаєва з Василькова під Києвом походить із багатодітної сім’ї. Її батьки роблять м’ясниками, в родини велика господарка. А сама Яна — парадокс чи закономірність — вже кілька років не вживає м’ясо.

Аудиторію її каналу в Youtube перш очарували кавери на «Океан Ельзи», «Imagine dragons», Олега Винника та інших хіт-мейкерів. Згодом співачка стала показувати публіці власні пісні. Цікаво, що після кількох не дуже вдалих пісень прогриміли треки на супермаркетову тему, написані на швидку руку. В першому — «#Охрана_отмєна» (13 млн переглядів) — життя порівнюється з касовою стрічкою:

Усе життя, як касова стрічка,
На ній так добре видно, що ти за чувак.
Завжди шукаєш усюди знижку,
А нова тачка майже як нова…
Охрана, отмєна,
Він вночі назвав мене Лєна, а я не Лєна,
Я Яна, охрана, виведіть, бо ляже, як встану, якщо я встану.

Врешті, фани Jerry Heil дивуються, наскільки різні історії вона розказує в своїх піснях. Кожна пісня — новий образ, нові герої, новий сюжет. Чого варті хоча б назви пісень зі свіженького альбому «Я Яна»: «Хостел монстрів», «Білі Кроси», «Хукабар», «Кубіки Рубіка», «Пйана жінка», «Натверкай».

 

Один в каное

Це романтична, інтровертна, задумлива музика з жіночим вокалом. Колектив походить зі Львова. Не має продюсера та команди, усіма організаційними питаннями керують самі музиканти. Назва гурту виникла випадково. Вокалістка Ірина, читаючи про американських індіанців, зустріла ім’я Вікенінніш. У перекладі українською воно звучало як Один в каное, що їй дуже сподобалося, і вона вирішила використати його для назви гурту.

«Один в каное» іде власним, нетиповим шляхом, діють по інтуїції, на власний розсуд. За 9 років існування музиканти зняли всього один кліп («У мене немає дому») та записали всього один альбом, з такою ж назвою — «Один в каное». При тому в альбомі аж 25 пісень. Серед них і пісня «Пішы» — білоруською мовою.

Пісні пише лідерка гурту Ірина Швайдак та гітарист Устим Похмурський. Деякі пісні створюються на слова класиків. Хітом стала пісня «Човен» на слова Івана Франка:

І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить:
Відки взявся я — не знаю; чим прийдеться закінчить?
Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна,
Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона:
Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
Біг мій вічний — тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,
Скали грозять, надять-просять к собі береги мене.

 

 

Христина Соловій

Цю дівчину з різким, вільнолюбним норовом називають душею сучасної української пісні. Христина походить зі Львівщини. В 11 років дізналася, що має чверть лемківської крові.

Лемки — народ Карпат, що говорить своєрідним діалектом, вживаючи слівце «лем» (в значенні «тільки», «лише»). З того часу захопилася своїм корінням та лемківською піснею.

Україна познайомилася з Христиною на «Голосі країни», коли на сліпих прослуховуваннях маленька босонога дівчина виконала лемківську пісню «Горе долом ходжу».

«У мене ніколи не було мети стати популярною співачкою. Я більш, ніж впевнена, що це ні до чого хорошого мене не призведе, бо це вже лукавство якесь. Моєю метою було, щоб люди почули лемківську пісню. Саме цю. Я її почула, вже коли знала про своє коріння, про діда-лемка, який помер в 36 років, його фактично зжили зі світу. Це була трагедія та ще й на фоні депортації лемків [у 1946—1947 році Польська держава депортувала — примусово переселяла — лемків, а також українців з-над Бугу в Україну або на інший кінець Польщі]…

На «Голосі» я не хотіла представляти себе як виконавицю, я хотіла, щоб люди почули цю пісню. Тільки з щирим поривом душі творяться такі речі, як тут зараз зі мною».

Проект Христина не виграла, але за її продюсування взявся сам Святослав Вакарчук з «Океану Ельзи». В першому альбомі «Жива вода» Христина виконала 10 народних пісень.

Пісні в рок-обробці відразу потрапили до хіт-парадів і в трек-листи дискотек. Співачка довела, що народне може бути в тренді! А прехороший кліп на авторську пісню «Тримай» з цього ж альбому став в Україні кліпом року. І недарма!

«Кожна з народних пісень, які увійшли в цей альбом, в певний період була для мене емоційним сплеском. Більшість з них я співала в народному ансамблі «Лемковина», але довго виношувала мрію дати цим пісням нове дихання, щоб їх знали і співали молоді люди».

За два роки вийшов другий альбом «Любий друг» — ліричне, чуттєве поєднання живої та електронної музики. Народного тут значно менше, але співачка одповідає критикам, що любов до фольку нікуди не ділася — просто хочеться спробувати себе ще в чимось.

 

Стаття була опублікована у останньому числі білорусько–українського альманаху Справа.

Весь часопис читайте ТУТ.

  • 21
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *