Пугачово, Бересть і бригадир Сологуб

За пів мілі стояв зі своїм драгунським регіментом полковник Сологуб, який дізнавшись про союз пішов до Берестя Литовського, якого після догнали і з-під Пукачова з регіментом до союзу повернуто” – так на триста третій сторінці книги Фелікса Отвіновського “Пам’ятки з часів панування Августа ІІ” описана перша реакція іноземного регіменту на створення 25 липня 1716 року під Устиновим на Володавщині конфедерації великолитовського війська. Подія, яка сталася в Пугачові була не такою вже й буденною. Сюди ж приїхав один з найвпливовіших магнатів Берестейського повіту, який значно причинився до розбудови свого маєтку в Білій, меценат уніатської церкви, великолитовський канцлер, князь Кароль Станислав Радивил. Ініціатори створення антикоролівської конфередрації давно вели з Каролем Станиславом перемовини про його приєднання до них. Але початково він, як і полковник Сологуб, дистанціювався від них. І лише після того як на бік конфедератів перейшло військо князь Радивил також наважився приєднатися до них. Сталося це 1 серпня 1716 року в Пугачові.

Дослідник повинен добре розрізняти одноіменні, але різних місцевості. Інакше помилки не уникнути. Існує спокуса побачити в Пукачові село Пугачово в околиці Берестя. Помилку в назві набірщик, коректор, або допустив описку сам автор. Ось тільки мова не про берестейське село, а місто Пугачів в люблинському повіті. Правда, він зовсім не по дорозі з Устимова до Берестя, а на пів дороги з Люблина до Володави. 12 серпня 1712 року все військо конфедерації перейшло з Пугачова ще далій на південний схід до Красноставу. Рухаючись далій кофедерати добралася б до Берестя, тільки не того що в усті Буга, а одноіменного села Бересть в околиці Грубешова. Минуло ще півтора місяці і конфедерати примирились з королем. 

Але повернимось до командира драгунів. Ким був полковник Сологуб? В 1715 році його називають “Королівським хорунжим полковником” і “полковником Його Королівської Милості”. А в 1716 році “бригадиром військ Річі Посполитої”. Під документом конфедерації великолитовського війська він підписаний як “бригадир військ литовських”.

Військову кар’єру Ян Михайло Довойна-Сологуб починав як поручник в іноземному регіменті. Став оберст-лейтинантом, бригадиром, полковником пятигорської хоругви литовської армії. Посаду бригадира він мав купити за гроші отримані в посаг від доньки гостинського урядника. За підтримкою князів Чорторийських Сологуб став великолитовським ловчим. А пізніше за 100 тисяч злотих купив у князя Понятовського посаду великолитовського підскарбія. Життєві шляхи Яна Сологуба неодноразово приводили його до Берестя. Волею історії амбітний бригадир став берестейським воєводою. Цю посаду він займав з 24 листопада 1746 року аж до своєї смерті 8 травня 1748 року. 

 

 

  • 1
    Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *