Пустота

Віктор Місіюк, Культура, На здоров'я
06/09/2021, Leave a comment
Ранковий настрій часто буває досить складним. Тим більше у понеділок. Переключитись на робочій лад непросто. А після активного одпочинку є потреба натурального психофізичного одпочинку. Так якби сперті груди не дозволяють дихати на повну силу. Витрачені життєві сили. Втрачене натхнення. В такі моменті наступає певна дезорієнтація. Екзістенційний вакум. Крутяться нудотні думки. Людина в пошуках піднесення, наснаги охоче вдається до кухонної, або й медикаментозної алхімії, щоб одчути притік гарячої крові в жилах, пульс життя в скронях, тонус в м’язах, як кіт перед стрибком за здобиччю. В новому вірші Олексія Диковицького тонко передані нотки ранкового пробудження, переходу до активного життя.
Пустота в понэділок ранком,
Бы огнём мойі груды палыть,
І стойіш жэ з кавуй на ганку
Як шчодня, а повітра – мало.
І нэ можэш до конца вдохнуты,
Як та рыба, шчо зовсім бэз воды,
Пробудытыса, думкы пхнуты,
Чы впэрод, чы назад – хоть куды.
Коб знув буты в сэнсах впэвнэным,
З сэрцэм чыстым, в грудях з повітрэм,
Ну і коб бэз огня того тэмного,
Шчо надію спальвае хытро.
Пустота в любый дэнь ранком,
Шчо з трэвогою пэрэмішана,
Ты нэ трэба мні тут на ганку,
І в сэрэдыні будэш лышнёю.

Залишити відповідь