Як у Бересті зібралася Торговицька конфедерація

Війна 1792 року для Річі Посполитої закінчилася невдало. Пригноблений повідомленнями про наступ російських військ король Станислав Август Понятовський, підтриманий урядом, приєднався до так званої Торговицької конфедерації – табору консерваторів, на заклик якого почалась російська інтервенція.

Копія акту приєднання короля Станислава Понятовського до Торговицької конфедерації

Фінальним акордом цієї історичної драми став Гроденський сейм, в ході якого відбувся перший поділ Річі Посполитої. Сейм став продовженням берестейського з’їзду Торговицької конфедерації. Бересть давно не приймав сеймів чи інших зборів державного маштабу, але волею долі йому судилося стати місцем, де зібралося все консервативне крило тогочасної політичної еліти, від яких після розгрому вчиненого російською армією цілком залежала подальша доля Річи Посполитої. Берестейський з’їзд Торговицької конфедерація розтягнувся на три (!) тижні, з 6 до 27 вересня 1792 року. 

Імператриця Катерина Друга

Бересть обрала місцем проведення сейму сама російська імператриця Катерина Друга (Софія Авґуста Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбурґ). 22 липня 1792 року правителька вислала барону Карлу Бюлеру, повноважному міністру при Торговицький конфедерації, рескрипт № 53 в якому повідомила про свій наказ генералам передати по одному корпусу під командування генерал-поручника Ферзена для того, щоб вони стежили за порядком в країні і на засіданнях сейму: “Я обрала місто Бржезьє, в Литві, місцем засідання майбутнього сейму. У цих видах Я звеліла генералу Каховському та Кречетникову відрядити від їх армій два корпуси, які, будучи з’єднані в Бржезьє під командуванням генерал-лейтенанта барона Ферзена, могли б там скласти центральний корпус, здатний забезпечити спокій сусідніх провінцій і сейму, який там збереться“. 

Барон Карл Бюлер

В серпні імператриця розпорядилася Кречетникову і  Бюлеру зібрати обидві конфедерації в Бересті. Барон розумів потребу об’єдання обох частин конфедерації, але погоджувався з маршалком Торговицької конфедерації Потоцького, що зробити це треба в Варшаві. Імператриця виступила проти цього: “Вибір на користь Берестя зроблено, за порадою наших друзів, з огляду на причини, які перевищують усякі інші аргументи“. Оскільки місто після недавньої Берестейської битви було частково знищений пожежею, Бюлер запропонував провести з’їзд в сусідній Володаві, але імператриця знову ж таки не погодилась і наказала чітко дотримуватись її інструкцій. 

Підготовка до “сейму”, як назвала його російська імператриця, почалася майже зразу. Командувачу російського корпусу, який зайняв Бересть, генерал-поручнику Івану Ферзену 25 липня 1792 року оголошено подяку і наказано, після з’єднання з корпусом генерал-майора Шеремєтьєва, лишити в місті команду для створення тут конфедерації. Генерал розіслав розпорядження: “Рекомендація генерал-майора Ферзена до громадян Берестейського воєводства. До пресвітлих громадян і навколишньої шляхти рекомендація. На прохання шляхетського стану, який втрачає своє пререгативи і свободи під виглядом обманним націю перед конституцією 3 травня 1792 р., з волі Найяснішої монархині прибув я до Берестейського воєводства для допомоги тій шляхетській нації, яка визволяється з під тиску самовладдя. Від Вас пресвітле громадянство, свобода, воля і безпека Ваша, від Вас залежить чимскоріше зорганізування союзу на зразок інших Воєводств і повітів Конфедерації. Для того згляньтеся сього місяця дня 27 до Берестя прибути для визвольної наради; і кожен громадянин після прочитання тої рекомендації підпише. Дано 1792. Місяця липня дня 23 в Бересті. Барон Ферзен. Ген.-май.В.Р(війська російського)“. На сеймік 28 липня збирали чим по більше місцевої шляхти. 30 липня від нього отримано повідомлення про те, створення Берестейської конфедерації. Маршалком обрано берестейського войського Михайла Зелейського. Бересть продовжував бути центром притяжіння конфедератів. Пізніше Ферзен повідомив, що великий канцлер литовський Олександр Михайло Сопіга прибув до Берестя, де присягнув Генеральній литовській конфедерації. Відбулося це на черговому місцевому сейміку 27 серпня. Присягу приймав Михайло Залейський. Сеймік відбувся в колишньому єзуїтському костелі. Там же Сопіга і члени Берестейської конфедерації розглянули акт створення Пинської конфедерації і упевнились, що її вимоги цільком відповідають загальним вимогам конфедератів. Достеменно відомий склад керівництва обох конфедерацій (його, як і прізвища керівників конфедерації у інших повітах ми опублікуємо згодом). До Берестя канцлер прибув на прохання Щасний Потоцький запросив до Берестя канцлера маршалка Потоцького, який попросив у нього “підтримки добрих намірів імператриці“. В Бересті Сопігу Залейський оголосив маршалком литовської конфедерації. Закінчилась присяга биттям в дзвони і салютуванням з гармат.

канцелр Олександр Сопіга

На берестейський з’їзд покладали великі надії. Звиклі до хвалебних барочних висловів сучасники писали: “тут площа, тут поле щастя Батьківщини”.  До Берестя прибуло чимало делегатів. Кожен з них розумів, щоо тут буде визначено склад майбутньої державної адміністрації, повноважних представників конфедерації в усіх провінціях Річі Посполитої. 

Першим у супроводі війська конфедерації прибув до міста прибув маршалок Коронної генеральної конфедерації Щасний Потоцький. 5 вересня він завітав до Тересполя. Маршалка привітали місцевий магістрат і кагал. В таборі російського війська, поблизу Берестя, з цієї нагоди грала музика і стріляли з гармат. Після вечері, опівночі о 3-й годині в’їхав Потоцький до Берестя. В дорозі для маршалка грала жидівська капела. З валів замку на його честь стріляли з гаубиць. Розмістився маршалок в камениці напроти колишнього костелу єзуїтів. Оскільки резиденція мало влаштовувала Потоцького він наказав розбити на площі кілька наметів. Найбільший, салатового кольору, поставили прямо напроти входу в костел. 

Щасний Потоцький

Наступного дня до міста прибули гетмани Браницький та Жевуський, коронний канцлер Малаховський та литовський канцлер Сопіга. Учасники з’їзду зайняли колишній єзуїтський колегіум, монастирі, плебанії і міщанські будинки. Ціна за перебування (стацію) піднялася дуже високо і в середньому складала 3-4 дукати за тиждень. 

Далі буде

 

  • 2
    Поширили:

2 thoughts on “Як у Бересті зібралася Торговицька конфедерація”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 thoughts on “Як у Бересті зібралася Торговицька конфедерація”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *