Пісенна культура Берестейщини. Збережена і збагачена

Віктор Місіюк, Культура
26/12/2019, Leave a comment

У видавництві “Смелток” в 2019 році в серії “Голоси з Берестейщини” з’явилось друге виправлене і доповнене видання книги берестейського педагога-художника, архітектора, фольклориста, виконавця, композитора Арсенія Тетерука “Поліські передзвони”.

Пісенник “Поліські передзвони” є гімном Берестейщини. Починається він главною “Берестейський край” в який представлено пісні патріотичного, регіонального, національного змісту. Серед них пісні-візитівк, пісні які стали народними, твори написані відомими авторами, в тому числі вихідцями з Берестейщини: Володимиром Горосем, Федором Климчуком, Ігорем Черником. Другий розділ пісенник є гімном кохання, високим, ніжним почуттям. Третій розділ найбільш різножанровий і представляє широку емоційну палітру. Тут є місце драмі, ностальгії, синівським почуттям, природі творчості, інтерпретації народної традиції, молитві. Мелодії до усіх пісень перших трьох розділів, а також тексти до багатьох з них написані Арсенієм Тетеруком. 

Четвертий розділ “Очерет мені був за колиску” найменший. В ньому представлено кілька найяскравіших творів на регіональну тематику інших авторів. Відкриває цей ряд уродженець Кобринщини поет Дмитро Фальківський. Фактично танго-фокстрот “Очерет мені був за колиску” є кавером на твір оперного композитора Вільгельма Гроса. Ось тільки текст був написаний значно раніше за мелодію. Пісня на слова Фальківського виховала ціле покоління “Очерету”: українських письменників, поетів, бардів. Вона підіймає важливу проблему вшанування автора. Арсень Тетерук серед іншого відомий тим, що виступав на тему так званого “піснекрадства”, коли оригінальний текст змінюється, а його походження приховується, аж до перелицьовування його арактеру. І це стосується не тільки авторської, але й народної нісні. Саме тому таку велику цінність має вінок кобринських пісень у обробці багаторічного керівника кобринських ансамблів “Поліські передзвони”, “Берегиня” заслуженого діяча культури Зої Ястремської. До пісенника також увійшов твір кобринчука Дмитра Фальківського “Думками я весь на Поліссі” покладеного нею на музику. Другий уродженець Кобринщини Ігор Черник є автором музики і слів гімну “Краю мій Поліський”, пісні ансамблю “Голоси Полісся” в складі якого виступає Арсень Тетерук. Друга його пісня “Плачуть очі” є чудовим прикладом авторського твору витриманого в дусі народної традиції. Отже в усіх цих частинах пісеника представлено те, як сучасні автори ХХ-ХХІ століття збогатили музичну культуру регіону ні на крок не відступаючи від його традиції. Все це було можливо завдяки тому, що вони закохані в традиційну пісню, підтримують та зберігають її.

Передостання частина книги “Пісні мого села” складається з пісень почутих та записаних автором від земляків, батьків в рідному селі Повіть Кобринського району. Село добре відомо дослідникам як місце багате скарбами традиційної культури.

Якщо з більшого пісні перших розділів публікувалися раніше, то твори з останьої частини пісенника “Пісні з Біловезької пущі” друкуються вперше. Вони записані завдяки творчому дуету Арсенія Тетерука і чудової виконавиці Ніни Вашкевич. При тому, що Біловезька пуща широко цінується як природний скарб європейських масштабів доводиться констатувати, що багата народна культура регіону призабута дослідниками, позбавлена належної підтримки дирекції всесвітньо відомого Національного парку. В заповідному лісі туристи не бачать на персоналі парку фантастичної краси традиційні місцеві жіночі сорочки, при оздобленні дахів не використовуються орнаментальні традиції самобутнього оздоблення щитів, не використовується мова місцевого населення, її діалектні особливості в створенні туристичних брендів, практично не можливо почути аутентичну традиційну пісню, в тому числі пісні з глибини пущі, звідки, як з Олександрівки Пружанського району – рідного села Ніни Вашкевич, люди були змушені виселитись. Записуючі перлини народної музичної культури Арсеній Тетерук намагався максимально докладно передати мелодію і оригінальний текст. Безперечно, що це є важливимо внеском в справу вивчення культури околиць Біловезької пущі, хочай не все, з технічних причин, для цього вдалося зробити.

P.S. Перша презентація пісенника Арсенія Тетерука відбудеться в Бересті 10 січня 2020 року в приміщенні Дитячої музичної школи мистецтв №1 (Бересть, вул.Леніна 37). Початок о 17:30.

Цецярук А., Палескія перазвоні. – 2-е від., перапр. і дап. – Мінск: Смэлтак, 2019. – 244 с. – (Сер.: Голоси з Берестейщини); тэкст песень на укр. мове

Видання здійснене завдяки підтримці консульства України в Бересті.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *