Санітарний інспектор фронту про Берестейські табори

Віктор Місіюк, Культура
17/07/2020, Leave a comment

На кладовищі в варшавських Повонзках стоїть могила генерал-підпоручника Олександра Бернатовича. Йому належить одна об’єктивна оцінка ситуації яка склалася літом-осінню 1919 року в Берестейських таборах для військовополонених, оскновний контингент яких складали вояки Робітничо-селянської Червоної армії і Української Галицької армії.

Уродженець Віленщини Олександр Бернатович закічнив медичний факультет Київського університету. Докторську захистив в санкт-петербурзький Медичній академії. Служив в Російський імператорський армії. Дослужився до звання генерала. Напередодні Першої світової війни був головним лікарем Четвертого армійського корпусу. В 1917 році став головним лікарем Першого польського корпусу генерала Довбора-Мусницького. Був головою польської Самодопомоги, членом польської самооборони в Мінську. Прийнятий на службу до польського війська 12 грудня 1918 року. Санітарний шеф Литовсько-білоруської дивізії. В 1919 санітарний інспектор Литовсько-білоруського фронту. Помер в 1920 році од іспанки.

Як інспектор фронту Олександр Бернатович побував в липні 1919 року в Берестейських таборах. Виписку з рапорту генерала опублікував історик Святослав Липовецький. Ситуація в таборах описана як нелюдяна:

«Як здорові, так і найважчі хворі лежать на голих дошках, повна відсутність будь-якої білизни, ковдр, сінників, так що хворі сплять у своєму одязі, брудному й завошеному, часто тижнями не змінюючи сорочок. У багатьох взагалі немає сорочок. Таке становище заперечує всі поняття про гігієну й людяність. Багато полонених досі жодного разу не купалися».

Трагедія полонених вояків Галицької армії мала місце саме в липні-вересні 1919 року. Чому незважаючі на рапорт ситуацію не було рішуче змінено. Поки, питання одкрите.

  • 10
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *