Скільки вас, земляки? До дня народження Федора Климчука

В 2019 році в Республіці Білорусь буде проводитись перепис населення. В зв’язку з цим важливо, щоб в ньому була відображена дійсність, в тому числі об’єктивна ідентичність людей, дані про мови, якими вони користаються і які вважають рідними. Не стидаймося декларувати свою, хоча й відмінну від більшості жителів республіки, національність і мову!

27 лютого 2019 року виповнюється 84 роки з дня народження Федора Климчука. Переважно, його знають як видатного мовознавця-діалектолога. Між тим він, як науковець, не просто багатогранна людна, але й найбільший фахівець з питань етно-національних процесів на Берестейщині. Досліджуючи таку напросту, часто політично забарвлену, тему Федір Климчук звертався як до якісних, так і до кількісних даних. Статистика була його пасією. Розуміючи, як статистичині дані могли використовувати в процесі реалізації національної політики, однією з найбільших проблем вчений бачив необхідність верифікації офіційних даних. В результаті багаторічних розважань Федор Климчук написав кілька статей. Серед них були присвячені впливу історичної літератури на перші спроби створення “племінної” статистики («Значение переписи 1857 года  в западных губерниях России для решения этно-языковых проблем», «О ятвягах 1857 г.»), а також загальний аналіз методичних недосконалості при створенні переписів («Этнос и перепись: парадоксы статистики»).

В статті «Этнос и перепись: парадоксы статистики» науковець описав загальнорадянську з’яву, з якою сам стикався: “Сложившаяся ситуация не могла не сказаться на переписях. Кроме того, “местные” чиновники, как правило, угрожали чиновникам вышестоящим по служебной лестнице. Это приводило в первую очередь ко всякого рода припискам. Осуществлялись приписки разными способами. Наиболее распространенный способ: счетчики заполняют графу о национальности и родном языке, не спрашивая опрашиваемого (и скрывая от опрашиваемого).

Впервые с таким методом я столкнулся в 1959 г., когда проводили перепись. Жил и работал я тогда в своих родных краях – в Дрогичинском районе Брестской области. Впоследствии мне стало известно, что такой метод применялся и в других районах Брестской области (Брестском, Камнецком, Столинском, Пинском и др.), в ряде мест Украины, в Латвии, Грузии, Узбекистане. Оказывается, названный метод – это общесоюзное явление“. 

27 квітня 1989 року Федрі Климчук підготував за запитом керівництва Академії наук БРСР лист “Адносна лістоў Крачко Уладзіміра Макаравіча” з пропозиціями. В ньому він дав дуже критичну оцінку радянських переписів: “Мясцовыя чыноўнікі пайшлі далей. У час правядзення перапісаў 1959, 1970, 1979 гг. у вёсках паўднёвых раёнаў Брэсцкай вобласці пыталіся ў людзей аб іх прозвішчах, імёнах, маёмасці і г.д., але нярэдка не пыталіся пра нацыянальнасць і родную мову. Гэтыя дзве графы запаўнялі паводле інструктажа вышэйстаячых органаў. Пыталіся, праўда, пра валоданне рускай мовай.

На жаль, перапіс 1989 года прайшоў прыкладна на такім жа ўзроўні, як і перапісы 1959, 1970, 1979 гг.“. В пропозиціях до листа другим пунктом вчений написав про так: “Патрэбна пастаянна памятаць аб некаторай недасканаласці перапісаў насельніцтва, якія праводзіліся на гэтай тэрыторыі“. 

Надзвичайну вагу мають статті Федора Климчука присвячені етнонаціональній структурі Берестейщини: «Этническая структура населения Брестской области (к вопросу о “скрытых” этносах)» (1990), «Моўная сітуацыя ў Берасцейска-Пінскім Палессі ў ХІХ—ХХ стст.» (2001), «Берестюки-загородцы: численность в мире» (2011). В них він виконав роботу за цілий науковий колектив. Звичайно, отримані ним результати недосконалі, але дуже грунтовні. По-перше він спирався на детальну інформацію про чисельності населення. По-друге консультувався з низкою жителів регіону, намагаючись чим найменше відхилятись від дійсного стану речей. Добре обізнані практики в стані достатньо добре, з мінімальною похибкою, дати оцінку ситуації.  

Певним рехом досліджень Федора Климчука можуть бути цифри опубліковані різними авторами. В першому числі газети “Голос Берестейщини” Микола Козловський перерахував райони, в яких “проживає корінне українське населення” і додав: “За приблизними підрахунками його чисельність складає біля 1,0 млн. чоловік”. В електронній публікації “Население России и СССР с древнейших времен по настоящее время. Демография.  Статистические таблицы. Часть 2” А.Г.Віноградова стверджується, що згідно з переписом 1989 року в Берестейський області проживало 919 тисяч “берестюків” і 281 тисяча “поніманців”, що складало відповідно 63% і 19%. 

Якщо цифру Миколи Козловського можна вважати цілком суб’єктивною оцінкою автора, то Виноградов безперечно спирався на матеріали Федора Климчука. Сам термін “берестюки” введений до широкого наукового вжитку саме Федором Даниловичем. Ось тільки в ці дані закралася важлива помилка. Справді, в статті 1990 року Федір Климчук виділив з 1458 тисяч жителів Берестейської області 1200 тисяч (82,3%) корінного населенням регіону. З них він виокремив 281 тисячу поніманців – носіїв поніманських говірок південно-західного діалекту білоруської мови.  Здавалося б, решту, а що у тексті Виноградова це саме так легко переконатись, мали б складати “берестюки”. Але, Федір Климчук виділяє 160 тисяч північних берестюків, носіїв північноберестейських говірок, які також, як і поніманці, розмовляють на говірках південно-західного діалекту білоруської мови. Крім того, в публікації про “скриті етноси” він окремо згадує 74 тисячі носіїв перефірійних говірок (верхнеясельдських, бережновських і т.п.), які зберігають архаїчні риси, а часто й ознаки перехідності. Чому цій групі приділено таку увагу? Справа в тому, що вона знаходяться в контактній зоні, а це може призвести до змін на системному рівні настільки, що говірка втрачає початкові визначальні ознаки. Подібна асиміляція малих груп мала місце в минулому. Мова – це динамічна система. І цей фактор не можна ігнорувати. Решту місцевого населення, 685 тисяч, вчений зараховує до “берестюків”.  Населяють вони південні райони Берестейської області. В матеріалі, якій опубліковано в 2001 році, Федір Климчук вважав, що “берестюки” або берестейці, яких на мові статті називано “берасцяне”, в регіоні свого компактного проживання складають 82,8%, в тому числі 76,2% в містах і 91,3% в селах. 

З часом вчений підкорегував свої дані. В публікації 2011 року автор стверджує: “в этнографическом Загородье в 1989 г. численность берестюков-загородцев составила ориентировочно 673.600 человек — около 73,8 %  всего населения“. Загальну кількість вихідців з Берестейщини в Республіці Білорусь Федір Климчук оцінив у 760.400, тобто 7,5 % до всього населення країни. Цікаво, що верхньоясельдців (33 тис.) та бережновців (11 тис.) він до цієї групи не включив. 

В архіві Федора Климчука зберігся серед інших текстів, які були написані судячи з усього в 1990 році, цікавий рукописний документ. Написаний він російською мовою. З цифри 1458 т. видно, що це один з перших аналізів перепису населення 1989 року. Серед усіх жителів області вчений виділив українсько-білоруську групу – 1 317 тисяч тобто 90,3%. І запропонував … два варіанти її поділу. В першому з них “загородці”, “малечці”, “північнологишенці”, “обровці”, “південнотелеханці”, “середньопогоринці” і “українці” (тобто вихідці з УРСР) складають 737 тисяч тобто 50,5% населення області. На решту приходиться 580 тисяч тобто 39,8%. В другому варіанті до тих же, що й у першому, додано 60 тисяч “верхньоясельдців”. Завдяки ним ця етнічна група була оцінена у 797 тисяч тобто 54,7% наслення області. На решту прийшлося 520 тисяч тобто 35,7%. У підсумку вчений узагальнив цифри до 750-800 тисяч україномовних берестейців, що складає 51-55% населення області. 

  • 37
    Поширили:

2 thoughts on “Скільки вас, земляки? До дня народження Федора Климчука”

  1. пк сказав:

    Може, хтось має в ел.вигляді чи знає, де почитати:

    «Этническая структура населения Брестской области (к вопросу о “скрытых” этносах)» (1990), «Моўная сітуацыя ў Берасцейска-Пінскім Палессі ў ХІХ—ХХ стст.» (2001), «Берестюки-загородцы: численность в мире» (2011)

  2. Віктор Місіюк сказав:

    Щось було на сайті “Загороддя”. Але зараз він не працює. Одна стаття є на сайті “Історичної брами”.
    http://brama.brestregion.com/nomer12-13/artic03.shtml

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 thoughts on “Скільки вас, земляки? До дня народження Федора Климчука”

  1. пк сказав:

    Може, хтось має в ел.вигляді чи знає, де почитати:

    «Этническая структура населения Брестской области (к вопросу о “скрытых” этносах)» (1990), «Моўная сітуацыя ў Берасцейска-Пінскім Палессі ў ХІХ—ХХ стст.» (2001), «Берестюки-загородцы: численность в мире» (2011)

  2. Віктор Місіюк сказав:

    Щось було на сайті “Загороддя”. Але зараз він не працює. Одна стаття є на сайті “Історичної брами”.
    http://brama.brestregion.com/nomer12-13/artic03.shtml

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *