Славне місто

Віктор Місіюк, Культура
05/10/2020, Leave a comment

В пошуках першоджерела книг присвячених історії Берестя, праць Аарона Тенцера чи Хаїма Зоненберга, не можна оминути видання Ар’є-Лейба Файнштейна “Славне місто”.

Ар’є-Лейба народився в містечку Домачово Берестейського повіту 6 грудня 1821. Походив з ортодоксійної родини, хоча містечко було “гніздом хасидизму”, до якої Файнштейн початков ставився з великою симпатією. Він згадував, що у сім років пішов навчатися у хедер. Ревно вивчав релігійні твори, але був змушений відмовитись від навчання з приводу психічного зриву.

Батьки побудували собі дім в Бересті, куди пізніше переїхав Ар’є-Лейб. Дванадцять років пропрацював в комерційних та державних організаціях. Вивчив німецьку, польську і російські мови. Став успішним підприємцем. В 1875 році був обраний представником жидівської громади до міської ради. Він займався будівництвом лікарні і лазень. В 1886 було влаштовано аудит його проектів, позбавлено позиції в міський раді, що принесло немало розчарувань.

Крім низки статей Ар’є-Лейба Файнштейн був автором кількох книг. Серед них коментар до Великодної Агади «Elef ha-Magen» (1870) , коментар до Псалмів під назвою «Фортеці» – «Talpiot» (1896), талмудична дискусію про царя Давида та його династію «Вежа Давида» – «Migdal David» (1895), книгу про “жидівського Синбада” Раби бар бар Хана «Слова мудреців та їх притчі» – «Diwrei chachamim we-chidotam»  (1895). Значним вкладом з точки зору берестеїки є історія жидівської громади Берестя «Славне місто» – «Ir Tehilla» (1886), яку Ар’є-Лейб Файнштейн написав спільно з Аюрамом Фінкельштейном. Репринтне видання було здійснено в 1968 році. Твір містить 239 сторінок. В першій частині книги описана давня історія громади, в другій сучасний авторам події, діяльність міських установ і життя 49-и рабинів. Цікаво, що  саме формула “Славноє місто”, обрана для назви, закріплена в місцевому календарному фольклорі. Стійкий вираз має паралелі в назвах “королівське місто”, “богоспасаєме місто”, “богате місто”.

Помер письменник в Бересті 20 січня 1903 року. Ще за життя він написав собі епітафію: “Ар’є Лейб Файнштейн. Коли я був ще живий, у мене було багато розчарувань і болів. Мої вороги множились, коли я робив добрі справи. Прийдуть дні, коли мої справи будуть викарбовані на пам’ятній дошці. Тепер я відпочиваю у спокої від свого горя і знайшов мир від свого гніву. Не для мене, а для святих людей мого народу тут, докладіть зусиль, щоб побудувати тут огорожу та стіну. Жодна нецивілізована людина не повинна за неї війти. Ніякі худобині ноги не повинні тут ступати. Тут тоді відпочиває моє тіло, і це вся моя винагорода.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *