Смерть у фольклорній традиції ґміни Чижі, ч. І

«Смерть і христінкі не вибірают щаслівої годінкі».

Підляський науковий інститут продовжує публікувати матеріали зібрані у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі»Ð¡Ð²Ñ–Ñ‚Ð»Ð¸Ð½Ð° від Підляський науковий інститут - Podlaski Instytut Naukowy.

Звичаї пов’язані зі смертю людини вміщують у собі елементи різних часів. Дуже виразно помітні в них архаїчні, ще дохристиянські уявлення про смерть, загробне життя і вплив покійників на живих. Ці дуже давні за походженням вірування поєдналися з пізнішими християнськими, утворивши цікавий комплекс звичаїв пов’язаних з самим актом смерті, похоронами та поминальними обрядами. У селах ґміни Чижі люди надалі стежать за ознаками наближення смерті та вірять у те, що предки мають помітний вплив на життя людей. Це пов’язано з вірою в те, що світ померлих є паралельний до світу живих. За народним віруванням мерці можуть також каряти людей за їх провини. Їх „прибуття” – це своєрідний докір сумління для того, хто скоїв щось злого.
У селах ґміни Чижі доволі добре збереженні колишні традиції, що пов’язані з похоронами, оскільки надалі по смерті родина чуває біля тіла померлого в його рідній хаті.

***Світлина від Підляський науковий інститут - Podlaski Instytut Naukowy.

Як передбачали, коли хтось умре?

Про наближення смерті люди здогадуються не лише на основі стану здоров’я, а й різних прикмет. Це приклади ситуацій, які можуть сповіщати смерть, записані від жителів сіл у ґміні Чижі:

• Погані сни. У селах ґміни Чижі про смерть сповіщають напр. сни про чорні хоругви, небіжчиків, які кличуть живих до себе тощо. 
• «Виворожити» смерть можна й виконуючи господарські роботи: «Як садіться штось, чи сіеється і зробіться обміену, а обміена то такоє штось, што нема радка, ну то кажут у туом рокові хтось умре. От, наприклад, я саджу цібулю – тут радок, і тут радок. І тут посаділа, і тут посаділа, а тут уже забилася і там даліей посаділа, то називається обміена, што пропустіла. Або як сіеється збуоже і сєвнік іде тут, а послі тут і тут, а міжду їмі останеться такоє пусте міесцє, то такая обміена. То хтось з сім’ї умре».
• «Ще говорилі, як перецвітут садкі, а послі десь найдеться на дереві цвіет, як вже яблика є, пузніей, о то вже кажут смерть буде в того».
• «Як ведут покойніка і вельмі розтягло, то кажут, што тоже хтось хутко умре. Або як хтось напротів їеде, то теж хутко покойнік буде».
• Смерть віщував крик хатнього сича (повівкача): «Як уже на смерть, то повівкач кричит «к-тя, к-тя», што кутя. Вийдеш, то здається, коб вyон не кричав. То вуон, як має хтось умерті, то й кричит «к-тя, к-тя, к-тя».

**************

Світлина від Підляський науковий інститут - Podlaski Instytut Naukowy.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *