Спадщина Афанасія Филиповича: Русь і русин

“Діаріуш” Афанасія Филиповича є пам’яткою в якій відображено уявлення автора про свій нарід та його мову. В сімнадцятому столітті, коли берестейський ігумен писав свій щоденник, в середовищі православного духовенства в етнічні назви все ще вкладався середньовічний зміст. Серед образливих прізвиськ, якими наділяли його земляків-одновірців отець Афанасій згадує етнонім русин: “На кождомъ мъстцу, въ дворахъ и въ судахъ, уругаются зъ насъ и гучатъ на насъ: «гугу, русинъ, люпусъ, реліа, господи-помилуй, схизматикъ, турко-гречинъ, одщепенецъ, Наливайко»”. З тексту авторського вірша Филиповича видно, що автор цілком приймає його як самоназву: “Не барзо тебе Рымъ прагнетъ, и латина/може бовѣмъ обыйтися безъ русина. ”  Поширенню цієї назви сприяла потреба відділення себе від представника іншої культури. Павло Чубинський писав: “Малорус, там де він зустрічається з поляком, молдаванином, угорцем, там він твердо знає, що він — Русин”. Є спокуса прирівняти русина до православного. Сучасник Афанасія Филиповича, уродженець Смотрича, відомий церковний автор, архимандрит Милетій писав: “Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська та литовська”. Русин, як назва представника народу, відома з часів міжнародних договорах Х століття і головному юридичному документі ХІ століття “Руській правді”. Берестейський ігумен згадує в своєму щоденнику “Стефана Русина Пикаря”. Виявляється, що подібним чином, вказуючи своє етнічне походження, писалося чимало сучасників. До прикладу, відомий церковний діяч Іван Вишенський підписувався як “Іоан Русин Вишенский”.  

Для Филиповича Русь це не територія, а назва народу. Тому то в його щоденнику згадується конфесійне “роздѣлене Руси”, а також віддані правосланій церкві “Русь незуніованая”. Не дивно що Руси властиві ознаки суб’єкту: “наша Русь сего не хощетъ”, “Русь … окрестилася”. Для того, щоб описати як потерпають його земляки берестейський ігумен використовує такі слова, як “великое преслѣдоване и непотребная суспиціа на бѣдную Русь”.

В тексті “Діаріуша”, в цитаті з королівської грамоти, знаходимо також синонім Руси – нарід руський: “мѣщанъ мѣста нашого Берестейского людей народу Руского“. Цей нарід має одноіменну церкву, споріднену з іншими східніми церквами: “непріятеле головныи церкви Всходней, Грецкой, Руской”, “церковъ Руская“. Під нею, як показали дослідники, святий Афанасій розумів перш за все сучасну йому Київську митрополію. Місцеву церковну традицію він називає церковно-руською: “въ вѣры православной и церкви правдивой Восточной статечнымъ будучи, по наукахъ церковно-рускихъ”. Отже поряд з власною церквою Русь мала свою політичну еліту “княжата руского” і літературну традицію. Берестейський ігумент був свідом того, що пише “писмомъ Рускимъ“. Афанасій Филипович згадує про те, як вивчав найбільш поширені тогочасні літературні мови: “школу языка Руского и Полского”. Цієї освіти було достатньо для того, щоб робити переклади “съ полского по-руски”. Відомий мовознавець Ірина Фаріон підкреслює, що автор “Діаріуша” чітко відрізняв руську мові від літургічної словенської мови. Він розумів, що в польських костелах проповідь читається польською, а правиться латинською, тоді як в церквах відповідно використовується руська і словенська: “Зъ тыхъ причинъ, одъ одного грецкого писма, Русь – словенскимъ и рускимъ, а Поляки – латинскимъ и полскимъ языкомъ, ведлугъ народу и потребы литералной книгъ заживаючи двоякую якобы вѣру чинили, и двояко ся тутъ здавна Русь и Поляки, звлаща въ набоженствѣ заховали”. Як видно, з вище наведеної цитати в школах того часу був високий рівень філологічної освіти, достатній для того, щоб чітко знати, що як кириличний, так і латинський алфавіт виникли на основі грецького. Як і Мелетій Смотрицький, Афанасій Филипович чітко знав, що Русь і Поляки перш за все відрізняються за етнічними ознаками, “ведлугъ народу”, і кожен з цих народів використовує в богослужінні по дві мови, які записують за допомогою одного алфавіту. 

  • 3
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *