Степаніда Степанюк розповіла про “малоритський” плат (ВІДЕО)

Зіркою цьогорічного святкування Дня рідної мови “Живі витоки” була народна майстриня Степанида Степанюк. Пані Степанида відом ти, що тче костюми за традиціями місцевого регіонального строю, в тому числі одного з найбарвистіших його елементів багато декоровані плати. Здовж краю кожного з них іде широкий орнаментальний бордюр з геометричних взорів, край плату, який спадає на спину прикрашений різномантіними варіантами великої геометричної зірки. Плат робить увесь стрій дуже впізнавальним. В той же час, за його мотивами створюють сценічні костюми, які можуть не відповідати статусу виконавців. В інтерв’ю, яке дала майстриня, після демонстрації завивання плату, вона вирішила підкреслити, що цей елемент вбрання є окрасою виключно заміжніх жінок.

5 thoughts on “Степаніда Степанюк розповіла про “малоритський” плат (ВІДЕО)”

  1. Paulina сказав:

    Цікаво, а чи такі брилі соломяні – то справді властиво для Берестейщини? Чи бачив хто таке “в живій природі”?

    1. Віктор Місіюк сказав:

      На хлопцях брилі певно ж зроблені сучасним майстром. Я маю вдома хотіславський бриль з плоским дашком і більш широкими полями

  2. Paulina сказав:

    Оце клас. Відновлювати такі речі теж було б вельми цікаво.
    А ще мені б хотілося з часом дізнатися, які прекраси носили на Берестейщині в ми6ули століття. Чи було в принципі таке поняття…

  3. Дмитро сказав:

    “Вельон” – типове суто українське словою

    1. Віктор Місіюк сказав:

      Пані Степаніда розуміє, що титульна більшість знає слово фата і не може не знати слова вельон, яке потрапило до нашої мови з італійської velum (cукно, вітрило) за посередництвом польської.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 thoughts on “Степаніда Степанюк розповіла про “малоритський” плат (ВІДЕО)”

  1. Paulina сказав:

    Цікаво, а чи такі брилі соломяні – то справді властиво для Берестейщини? Чи бачив хто таке “в живій природі”?

    1. Віктор Місіюк сказав:

      На хлопцях брилі певно ж зроблені сучасним майстром. Я маю вдома хотіславський бриль з плоским дашком і більш широкими полями

  2. Paulina сказав:

    Оце клас. Відновлювати такі речі теж було б вельми цікаво.
    А ще мені б хотілося з часом дізнатися, які прекраси носили на Берестейщині в ми6ули століття. Чи було в принципі таке поняття…

  3. Дмитро сказав:

    “Вельон” – типове суто українське словою

    1. Віктор Місіюк сказав:

      Пані Степаніда розуміє, що титульна більшість знає слово фата і не може не знати слова вельон, яке потрапило до нашої мови з італійської velum (cукно, вітрило) за посередництвом польської.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *