Стратегічне значення міст Берестейського воєводства

Віктор Місіюк, Культура
06/10/2021, Leave a comment

В 47-48 томах “Збірника Імператорського російського історичного  товариства” опубліковано низку документів, які стосуються військової компанії 1792 року. Один з них “Повідомлення про заходи, прийняті в Варшаві для війни”.

Починається текст з заходів які були прийняті тогочасним міністерством оборони Річі Посполитої: “Військовою комісією наказано од сторожі послати повеління до полків і бригад, бути готовими до походу, з призначенням місць, де який полк має зупинитись для подальшого повеління, як-то полк Водзиського у Володаві“. Згадка містечка Берестейського повіту у перших рядках невипадкова. Йому відводилась особлива роль: “2-го травня ніччю спішно вислано інженерного полковника Сераковського в Володаву, в бік Пинська для огляду місця під головний табір, де має набір бути присутній сам король; бо положення Володави вважають центральним між литовською і коронною арміями, а лінія для армій, кажуть, простягнута буде від Кам’янця [Подільського] через Володаву, Несвіж до Полоцька”. Як видно Володава і Пинськ мали стратегічне значення, планувались як центри штабів обох армій. Насутпна інформація не має територіальної прив’язки, але як буде видно з іншого фрагменту також мала стосуватися Берестейського воєводства: “28-го квітня виступили з Варшави в Литву бригада національної кінноти Яна Потоцького, полк передової сторожі князя Віртемберзького”. Нижче автор поясняє що бригада складається з чотирьох хоругов по 175 осіб. Якщо до неї додати бригаду Ходзевича і вісім ескадронів князя Віртемберзького то разом вийде корпус силою в 8840 вояків. Закінчується донесіння інформацією про те, що командир корпусу виїхав до Берестя: “Князь Віртемберзький, призначений головним командиром в Литву, сьогодні виїхав через Вовчинь до Берестя“. Бересть був вузловим містом для переброски військ корпусу Людвига Віртемберзського на фронт. Вовчин, резиденція князів Чорторийський, також судячі з усього мав символічне значення. Зрештою, князь вагався щодо рішення своєї участі в компанії, що позбавило війська ефективного командування. Людвік Денбицький навіть вважає його поведінку головною причиною провалу компанії.

В тій війні Берестю судилося стати місцем основної баталії, названої Берестейськими Фермопілами. Війна була програна, а король змушений приєднатись до Тарговицької конфередрації, яка силою обставин керувала країною з міста на Бузі.

Залишити відповідь