Технологічна деревообробка

Віктор Місіюк, Новини
28/06/2020, Leave a comment

Майже століття в Слобудці по сусідству з Пружаною знаходився військове містечко. У 2007 році містечко отримало цивільний статус. Територію з усією інфраструктурою перепрофілювали.

Одну з ділянок отримав місцевий лісгосп, який розмістив там ремонтні майстерні. За цей час поруч з ними виріс деревообробний комплекс.

Виробнича площадка лісгоспу знаходиться трохи в стороні від дороги, що веде в Пружану. Правильний поворот допомагає дізнатися дороговказ і лісовоз. Насилу можна повірити, що ще кілька років тому тут служили військові.

 “Ділянку в Слобудке ми отримали в 2008 році. Винесли сюди ремонтні майстерні. Привели в порядок решту території і вирішили використовувати її для переробки тріски. Тоді вона йшла на Пружанському міні-ТЕЦ і експортувалася. Років через п’ять попит почав падати. Стали шукати інші варіанти виробництва“, – каже головний інженер Пружанського лісгоспу Віктор Корнієнко.

Ставку зробили на будівництво деревообробного цеху. “У нас великий лісовий фонд, деревини вистачає. Це експортний напрям, солідний ринок збуту. У 2016 році почали розробляти проект, а вже через рік завершили будівництво“, – розповів головний інженер. 

Щомісяця на цій лінії виробляють близько 1,4 тис. куб.м дощок. Більша половина продукції експортується. Серед основних покупців – Литва, Латвія, Німеччина.

Якщо раніше виникало питання, що робити з деревними відходами, то зараз його немає. Всі вони відправляються на пелетний завод. 

Працювати він почав менше місяця назад і вже показав свою ефективність. Потужності підприємства дозволяють переробити за рік 57 тис. куб.м неліквідного сировини. На виході вийде 20 тис. тон пелет.

Працює завод цілодобово. Присутність людини там зведено до мінімуму. За процесом допомагає стежити розумна техніка. Про які-небудь порушення в технологічному ланцюжку сповіщають датчики. 

Фахівці контролюють температуру, вологість поступаемого сировини і після сушки, роботу прес-гранулятора, адже все це впливає на якість пелет.

Нове виробництво орієнтоване на експорт. У Білорусі на таку продукцію поки попит незначний.

Уклали контракт з польською фірмою. Вони забирають товар автотранспортом. Також відвантажуємо залізницею в Литву. Але вже було кілька звернень з Білорусі. Люди взяли пелети на пробу. Дзвонили, сказали, що продукція влаштовує і будуть оформляти замовлення“, – зазначив Віктор Корнієнко. Пелетний завод дозволив налагодити практично безвідходне виробництво.

На лісосіці працює один-єдиний харвестер. Моторна техніка за день нарізає приблизно 150 куб.м деревини. Стільки ж за зміну можуть зробити 11-12 чоловік. 

Це розроблена для рубки лісосіка. Деревина тут вже стигла, її вік – 80 років. На цій ділянці працює харвестер Амкодор 2551. Техніка досить продуктивна. Розробка 7,6 га лісосіки займе близько 20 днів. Після вивезення деревини підготуємо ділянку для лісовідновлення“, – пояснив начальник лісопункту Роман Самосюк.

Пружанскій лісгосп не єдиний в Берестейській області, який в цьому році модернізує своє виробництво. У підрозділах Берестейського державного виробничого лісогосподарського об’єднання з’являться нові лінії лісопиляння, оцилиндровки деревини, сушильні комплекси.

Наприклад, нову сушарку недавно запустили в Телеханском лісгоспі. У дві її камери можна завантажити до 60 куб.м деревини. Сушку контролює спеціально задана програма. Фахівцям залишається тільки перевіряти показання приладів. 

Сирого пиломатеріалу в одну машину ми можемо завантажити 25-27 куб.м, після сушки – на третину більше. Вигідно і нам, і покупцям, – зауважив начальник цеху деревообробки Володимир Кріваль. – Почали будувати сушилку навесні, в червні вона запрацювала, але поки не в повну силу. Вивчаємо її, вчимося. Щоб більш ефективно використовувати обладнання, потрібно добре знати всі його нюанси, недоліки“.

За місяць через прохідну цеху деревообробки лісгоспу проїжджають понад 40 великих вантажівок, які прямують за кордон. Крім пиломатеріалів, зарубіжні партнери закуповують в Телеханах виноградні кілки і окоренні стовпи. Вони відправляються в країни з розвиненим садівництвом і виноградарством – Польщу, Німеччину, Францію, Італію, Великобританію.

 “Попит великий. Рентабельність продукції висока. Давно працюємо в цьому напрямку, налагодили постійні зв’язки з покупцями“, – розповів фахівець.

У перспективі на території цеху з’являться навіси для складування висушеної деревини, планується замінити одну з виробничих ліній. 

За матеріалом БелТА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *