Письменик, який звертав увагу на вимову

Віктор Місіюк, Культура
01/04/2021, Leave a comment

Хоча говірка земляків Владислава Сирокомлі генетично має немало спільного з говірками українськими при описанні різниці в культурі письменник  крім характеру, соціальних моделей звернув увагу на різницю в мові. З народною стихією він був знайомий з ярмарку в Несвіжі, куди приїжджали продавці з півдня і яких можна познати серед іншого по мові. Крім того, як перекладач творів Тараса Шевченко, Сирокомля знав українську мову не тільки в усному, але й письмовому варіанті. Письменик звернув увагу на три фонетичних риси.

Південні повіти, такі як Слуцький, Пинський, Кобринський, вже мають виразні риси переходу до Малорущини: літера ць в невизначеній формі дієслова змінюється на ті; е домінує в мові, яке ще в Новогрудському вимовляється протяжно, тут стискається (цєпєр); у на кінці третьої особи однини, вимовляються чим далій на південь, тим більше стиснутий так, що на краю Пинщини, помежної з Волинню, цілком змінюється в, літеру яку не люблять на Білій Русі, де часм зустрічається в джерельних іменниках, але ніколи в граматичних відмінках іменників в часі за відмінками”. Коментар письменника є свідченням того, як легко людині навіть не обізнаній глибоко в історичній граматиці визначити важливі мовні особливості.

Перша риса описує мяккого первісне т’ з якого виникли властиве для білоруських говірок “цекання” тобто мяккий ц з призвуком т, палаталізований ц’ і палатальний ц, а також типово українські мякке т і тверде т.

Друга виса описує говірки які зберігли голосний на місці *е, тоді які в типово білоруських говірках в переднаголошеному складі він вимовляється як а, абр як є з призвуком а, а в архаїчних говірках як є, а навіть подібно до типових українських говірок як е.

Третя риса – збереження архаїчного губно-губний w яке в більшості білоруських говірок вимовляється як півголосне у, а в більшості українських як губно-зубний v.

Названі особливості є не стільки свідченням перехідності говірок білорусько-українського помежжя, скільки збереження частиною з них архаїчних рис, які служили вихідними пунктами для еволюції обох мов.

 

Залишити відповідь