Трійця з Троянівки

Віктор Місіюк, Культура
08/06/2020, Leave a comment

У колекції Музею волинської ікони є три ікони «Старозавітної Трійці» XVIII століття, які демонструють барокові традиції втілення цього символічного сюжету (деталізація, підвищена декоративність, багатство золота і срібла, поява нових елементів) у роботах іконописців, які черпали натхнення у народній мистецькій культурі. Ікони далекі від аскетизму і мінімалізму, багатоперсонажні іконографічні схеми набули світського звучання, особливої щиросердної теплоти і зворушливої безпосередності. Відчувається, що краса навколишнього світу захоплює авторів.

Одна з ікон з церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Троянівка Маневицького була  особливо пошкоджена, шашіль  настільки  з’їв  дошку,  на  якій  написаний  образ, що реставраторам  довелося  здійснити  справжнє  диво,  аби  зберегти  пам’ятку. Проте  виставляти  ікону  доводиться  у  спеціальному  кіоті. Вона  була  вміщена  не  у  традиційному  празниковому ряді  іконостасу,  а  є  храмовою  іконою, що  зустрічається  дуже  і  дуже  рідко.  Вірогідно,  що  і  храм, з  якого  вона  походить,  був  споруджений  на  честь  Святої  Трійці.

В іконі з Троянівки поєднуються професійний рівень виконання і риси народної творчості. Композиція чітка і врівноважена, підкреслена фігурою центрального ангела. Центральний ангел сидить трішки вище від інших і його крила найбільш розгорнуті. Піднятою правицею він благословляє трапезу. На згаданих іконах часто важко визначити хто є хто серед трьох ангелів, тому що переконливих ознак різниці іпостасей не знайдено.  Відсутність іменних написів, різноманітні кольори одеж, місцезнаходження кожного ангела наштовхують на різні пояснення, але ідея триіпостасного Божества присутня завжди. Автором робиться акцент на триєдності Трійці – рівність, нероздільність і незлитність іпостасей Святої Трійці: три ангели подані рівновелично з однаковими круглими золотими німбами і білими крилами, які не доторкуються між собою і залишають місце для золотого тла. Ангели зображені не строго фронтально, а в ледь помітному повороті голови, тому бачимо лише одне вухо у кожного. Юні лики ангелів із звернутим до людей поглядом надзвичайно миловидні , що символізує духовне само заглиблення і споглядання. Одягнуті в однакові срібні хітони, які гравійовані довгими прямими і вигнутими лініями, надають фігурамоб’ємності. Вони тримають тонкі жезли-посохи, як атрибут земних мандрів. Правиці кожного підняті у двоперсному благословляючому жесті. Очевидно, ангел справа, зображений ніби попереду всіх, з босими в легких сандаліях ногами, які вказують на входження до грішного людського світу і символізують любов Бога до людей і його постійну присутність у земному житті, символізує першу іпостась Трійці – Бога Отця, праворуч якого сидить Бог Син – Ісус Христос. Позаду нього зображена Сарра на фоні палат – не тільки власне дому Авраамового, а й символу Божественного будівництва та беззаперечної покори волі Отця. Ангел зліва ніби парить на золотому тлі. Ангели розташовані так, що провівши умовну лінію можна вибудувати трикутник – рівновіддаленість двох ангелів від центрального, Ісуса Христа, а трикутник – символ Трійці ще до того, як Трійцю почали зображати у вигляді трьох ангелів. Величний Мамврійський дуб з буйною зеленню і темними плодами, як символ вічного життя, подається між центральним і правим ангелом, вказуючи на єдність Отця і Сина: Отець відає про долю Сина, який прийме мученицьку смерть на хресті. Ангели, маючи досить масивні фігури, домінують над постатями Авраама і Сарри, яких автор розміщує на діагоналі, пересікаючи їхні погляди на гостях.

Цікаво, що Авраам і Сарра подаються як прості віруючі люди: рука Сарри притулена до серця, Авраам стоїть навколішки перед столом, складеними на грудях руками виказуючи повагу і покірність гостям. Одяг персонажів надзвичайно світські: Авраам одягнений у червону свиту і сині штани, Сарра – у червоній сорочці, поверх синьої спідниці білий фартух, на голові – білий плат. Обличчя Авраама і Сарри наділені рисами людей старшого віку – сиві волосся і борода у Авраама, зморшки на щоках і чолі Сарри.

Композиційний центр всіх згаданих образів – стіл, на якому стоїть потир – прообраз гробу Господнього і жертви Ісуса Христа. Майже круглої форми стіл на трьох фігурних ніжках підкреслює ідею єдності і рівноправ’я гостей Авраама, а білого кольору скатертина наголошує на чистоті їхніх помислів. Стіл поданий ніби зверху, завдяки чому видно все, що на ньому лежить: предмети церковного начиння для здійснення таїнства євхаристії – потир, богослужбова таріль на підніжці, тарілі. Символи крові і тіла Господнього – виноградні грона та три хлібини передаються натуралістично і правдиво. Стіл наповнений різними плодами, тогочасним посудом. Певної аристократичності трапези надають предмети побуту — ножі і дворогі виделки, які, як правило, не використовувалися у народному середовищі. Різноманітні плоди червоного кольору на білій скатертині символізують благословенні плоди слова Божого на землі.

Позем ікони рудого кольору з невеликими кущиками займає мінімум площі. Увесь колорит ікони підкоряється золото-срібним елементам – знаки божественного світла і божественної слави – тло, німби, хітони ангелів, а червоний і синій в одежах Авраама і Сарри символізують єдність небесного і земного, божественного і людського.

За матеріалом Музейний простір Волині

  • 3
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *