Флоріан з Великої Глуші (ВІДЕО)

Відома дослідниця фото та відео пам’яток Теттяна Яцечко-Блаженко звернула увагу на чорно-білу кінокартину режисера Леонарда Бучковського, художній фільм під назвою «Флоріан» (Florian). Прем’єра картини відбулася 28 жовтня 1938 року. Роль діда Верещинського в цій другій маштабній польській кінострічці першої польської кінокомпанії “Сфінкс” заграв один з найпопулярніших тогочасних акторів Казимир Юноша-Стемповський. 

Фільм є екранізацією повісті Марії Родзевич «Флоріан із Великої Глуші». За сюжетом книги, події відбуваються в містечку Велика Глуша на Поліссі (сьогодні це село в Любешівському районі Волинської області) у роки Першої світової війни. За повістю, маленьке містечко на кордоні окупують німецькі війська. Жителі рятують від реквізиції дзвін під назвою «Флоріан». Альфред Рупейко любить Бронко, внучку поміщика Верещинського, вона відповідає йому взаємністю. Незабаром головний герой вступає в ряди польських легіонів і йде на війну. Потім за сюжетом, німці залишають містечко Велика Глуша. Але до нього наближаються загони Червоної Армії, яких вибивають легіонери. Бронко знаходить Альфреда в госпіталі. Вона щаслива, адже її коханий буде жити. Закінчується кінострічка закінченням війни і урочистим поверненням дзвону Флоріан до Великої Глуші. 

Цікаво, чи описана в книзі історія правдива і чому місцем події обрано саме Велику Глушу? Марія Родзевич (2 лютого 1863 р. – 16 листопада 1944 р.) – польська письменниця і новелістка, одна з найвідоміших прозаїків міжвоєнного періоду. Знана представниця позитивізму в літературі. Її батьки за допомогу учасникам польського повстання 1863 року були заслані в Сибір, а родинний маєток російська влада конфіскувала. Матері, як виняток, дозволили виховувати дитину до двох місяців. Потім маленьку Марію віддали під опіку родичів. У 1871 році, після амністії, батьки повернулися з Сибіру і оселилися в Варшаві, де опинилися у дуже скрутному матеріальному становищі. Марія почала працювати, давала приватні уроки. В кінці 1876 року вона стала вчитися в Язлівці (Тернопільщина) у черниць. Під впливом настоятельки, стала писати вірші. У 1881 році, після смерті батька, Марія успадкували маєток Грушево Кобринського повіту, який у роки міжвоєнного періоду як і Велика Глуша був в складі Поліського воєводства. Полісся постійно присутнє в творах авторки. Фільм дуже цікавий з точки зору сприйняття регіону як письменицею, так і тогочасними режисерами. В кадрі кілька разів видно жінок в традиційних регіональних строях. Кадрів, які мають виразно регіональний характер не так вже й багато, але загалом фільм є чудовим матеріалом для ілюстрації творчості Марії Радзевич.

Назва Велика Глуша стала знахідкою не тільки для Марії Родзевич. Таку ж назву має перша книга з трилогії радянського письменника Миколи Олійника “Жилюки”. Справді в контексті вибудовування прогресивного майтунього з попереднього пригніченого стану кращої алегорії уявити складно. 

 

 

Обкладинка книги «Флоріан із Великої Глуші»

Обкладинка книги «Флоріан із Великої Глуші»

Кадр із фільму «Флоріан», 1938 р.

Кадр із фільму «Флоріан», 1938 р.

Кадр із фільму «Флоріан», 1938 р.

Кадр із фільму «Флоріан», 1938 р.

Кадри із фільму «Флоріан», 1938 р

Кадри із фільму «Флоріан», 1938 р

Афіша фільму «Флоріан», 1938 р.

Афіша фільму «Флоріан», 1938 р.

Постер фільму «Флоріан», 1938 р.

Постер фільму «Флоріан», 1938 р.

За матеріалом Любешів.район

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *