Крама “Мій рідний кут” помістила рекламу футболок з написом “Пинськ” і гербом міста. Рекламний текст написаний стилізовано під пинську говірку. Шкода, що крама не пропонує футболки власне на говірці. А ще пишучі на мові Пинщини не варто забувати про граматику!
Дывнэ Полісьсе! Ныма стороньцы такэйі, як вона, на всім світы!
І чоловік, і звір, і птушка быз кіньця тішецьця війным дывным вылыччым. Дывлецьця і ны надывлецьця. Мусыть, в гэнах вжэ сідыть тайя любов до краёвы.
О, найпрывабнійшы Пыньск, нэвжэш спокыйнэ хороство твойе ны зворухнэ сэрца чоловіка, хоч самого нахабныго з йіх! Ну рыхтык бы вылыкі гоноровы володыр на всэйі поліськійі зымлі!
Можна купыты в Пыньску на Леніна, 31-13.
На фота Аляксандр Сімакоў.
Перепрошую, а як перекласти на українську “нахабны чоловік”, рыхтык”?
Нажаль, перекладати не доведеться. Бо все вельми по-українську. В літературній мові є як прикметник “нахабний”, так і іменник “нахаба”. Іван Нечуй-Левицький писав: “Я думав, що маю діло з чесним, правдивим купцем, а не з нахабним, облесливим чоловіком”. І “рихтик” давно прописався в словнику Бориса Гринченка. Одкрийте четвертий том 18-у сторінку: “Рихтик нар. Совершенно, точь въ точь. Оттакий рихтик, як ти. Уман. у. Вчора бачив коня, рихтик як той гнідий. Борз. у.” Наша мова багата і германізми займають в ній почесне місце. “Рихтик” однин з них, який через фонетичну адаптацію звучить як слово з типовослов’янським суфіксом -ик.