Царська вотчина. Ч.4. Місто Королівства Польського

Віктор Місіюк, Культура
10/02/2020, Leave a comment

Частини 1, 2, 3

Посли Сигізмунда Августа в дискусіях з представниками московського царя на чолі з Юрієм Хоткевичем в 1564 році обрали вирішили дотримувались в територіальних питаннях іншої логіки: “написали есте городы волынскіе и подолскіе, а въ нихъ писаны городы королевства Полского, городъ Бересть, городъ Галичъ, и то городы Полского кралевства государя нашего, и государь нашъ о полскихъ городѣхъ поляцъ съ нами не прислалъ, и намъ за полске городы какъ говорити“. Пізніше посли пояснили свою позицію: “государь нашъ милостивый король живетъ на своихъ замкѣхъ на предковъ своихъ вотчинѣ; а намъ о тѣхъ замкѣхъ государь нашъ науку не далъ, и намъ о тѣхь замкѣхъ дѣлати невозможно. Да и то себѣ, панове, пообачте, люди есте разумные, какъ ся тому стати, что ся тѣхъ замковъ государю нашему поступити, что написаны въ тѣхъ замкѣхъ и Короны Полскіе замки — Бересть и Галичъ“. Треба згадати що посольство складалось з тьох осіб. Крім пана Хоткевича, ще був писар Михайло Голобурда і пан Григорій Волович. На початку своєї кар’єри, в 1536 році, Григорій Волович став головним берестейським митником, отримав в Бересті посаду митного справци: “на Берестейской коморе маетъ мешкати дворанин Григорий Волович а два бурмистры берестейскии Протас а Михно Калихович“.

Берестейський воєвода Юрій Тишкевич

Дипломатична баталія продовжилася в 1566 році: “то, господине боаре, пописаны замки государя нашего вотчина искони вѣчная Великого Княжства Литовского, а иные замкн писаны, Каменецъ, Галичъ, Лвовъ, Бересть, и тѣ замки государя же нашего отъ лятцкіе границы. Тобто Бересть виставляли містом, яке знаходиться за польським кордоном, не належить до Великого князівства литовського. Посольство в Москву того разу знову очолював Юрій Хоткевич, а писарем був Михайло Гарабурда. Але замість Григорія Воловича в його складі був берестейський воєвода Юрій Тишкевич. 

 

В переліку міст які Іван Грозний оголосив своєю вотчиною чимало міст, які на той час входили до Королівства Польського: Холм, Перемишль, Кам’янець-Подільський, Львів, Галич і інші. Бересть до них не належав. Чому тоді берестейський воєвода зачислив його до міст Королівства Польського? Очевидно, тому, що таким чином можна було захистити його од царських зазіхань. В 1569 році справді розглядалось приєднання Берестейського воєводства разом із Волинським і Підляським воєводством до Королівства Польського. Берестейська шляхта наполягала на тому, потребувала зберігти за нею в сенаті місце між панами волинськими і підляськими. Колесо історії пішло іншим шляхом. За Волинським воєводством були інкорпоровані інші, більш важливі з точки зору військової стратегії, “частини історичної Волині”: Браславське і Київське воєводства.

Далі буде

  • 4
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *