Як буты твэрдымы, бы сталь?

ПроСВІТ, Новини
02/11/2020, Leave a comment

Немало знає таємниць коваль. Чи не найбільша з них – як гартувати дух. Як в пеклі не спалити тіло, як не дати щоб засмоктало болотяною гниллю душу.  Коли з під рук вискокують одна за однією речі, які з’єднають стіни, зкріплять віз, заручать молодих, то своїми очами бачиш, що щастя кується людськими стараннями. Новий вірш Олексія Диковицького присвячений силі, яка міцніша за залізо.

Ковалю Грыц!
Ты всэ в сэлі свойім сыдыш
І своякам, сусідям помагаеш,
То добрэ… Алэ й добрэ знаеш,
Шчо чорт, з якым нэ раз собі порадыв,
Крычыть тэпэр і з тэлэвіора і з радіва,
Шчо здрада е і ворогы кругом одны,
Вун ошалів, выдэ до крові, до бэды!
Нэвынного з усмішкуй шлэ за краты,
Людэй лякае, бігаючы з автоматом,
Янчарув кыдае і на дытэй, і на старых,
А тыйі газом травлять, б’ють пуд дых.
Нэ хочэ чуты, бачыты, заплюшчыв вочы,
Стогнув побытых, плачу, слюз дівочых…
Обрыдло! Годно жыты люды прагнуть,
Свободно і бэз тых, шчо в багно тягнуть.
Кыдай всэ, Грыц, подумай, дай нам знаты,
Як чорта гэтого проклятого прогнаты
Бэз гвалту, трупув, крові і войны,
За тую кров на совэсті нэ мілы коб выны…
Дэ ты, наш новый світ, і збавца дэ,
Шчо мудрость дасть, до волі довыдэ?
А можэ гэто ты, замляк муй Грыц-коваль,
Навучыш нас, як буты твэрдымы, бы сталь?

Залишити відповідь