Як писав Фальківський: З віршів кар’єр не роблю й не робитиму я

Сучасний читач часто не має достатньо інформації щоби оцінити маштаб особи Дмитра Фальківського. Тим більше, що сам він не почувався професійним поетом, зізнавався: “з віршів кар’єр не роблю й не робитиму я“. На щастя літературознавці досить рано помітили його твори і нині є досить велика кількість критичних праць, в яких їм дана розвернута оцінка. 

В силу певних настанов частина критиків засудила стилістичний вибір Дмитра Фальківського. Найбільш негативно про його творчість висловився сучасник кобринчука, найпомітніший представник вульгарного соціологізму в літературознавстві, головний критик неокласиків, рупор офіційного настанов соцреалізму Яків Савченко: “Такого терпкого песимізму й безмірного одчаю не знала українська поезія навіть за найчорнішої доби. Навіть символізм український, за невеликим хіба винятком, не звучав так потребно, не доходив до такої психологічної дезорганізації“. Варто підкреслити, що Савченко, який визнавав у Фальківського “дані неперсічного хисту“, не зважаючі на свої заслуги перед пролетарською літературою також був розстріляний в кінці 30-х років.

Пам’ятний знак Дмитру Фальківському в селі Великі Лепеси. Святкування 110-річчя Дня народження поета.

Озброєний теорію психоаналізу відомий радянський бібліограф, теоретик літератури Юрій Меженко також критикував поета з позицій соціологізму: “Моменти психологічної депресії, неврастенізм — це для молодого поета річ зрозуміла“. 

Зовсім інакше поставилися до творчості зарубіжні критики. Поет, письменник, перекладач, редактор і літературознавець Богдан-Ігор Антонич відніс сина поліського краю до найяскравіших постатей української літератури ХХ століття:  “найбільш суцільним і творчим напрямком після символізму виявився неоромантизм, що дав українській поезії такі величини, як В. Сосюру й О. Близька, М. Хвильового (пізніше переключився на прозу й став незрхвняним памфлетистом) , Є. Плужника й Д.Фальківського”

Дощка на хресті над братською могилою групи інтелігенції на Лук’янівському кладовищі. Дев’ятим зверху згадано Дмитра Фальківського.

Подібної думки був україніст, бібліограф і критик Мікулаш Неверлий, який, нагадаємо, першим у післявоєнний час перевидав твори поета: “За щирістю і некон’юнктурністю найближче стоїть до Плужника Дмитро Фальківський (справжнє прізвище Левчук, 1898 — 1934), який з регіонального поета українського Полісся виріс на величину всеукраїнську“.Найбільший знавець літератури “Розстріляного Відродження” есеїст, редактор, критик і літературознавець Юрій Лавриненко відніс Дмитра Фальківського до трійки найкращих поетів свого часу: “після В. Сосюри і поруч із Олексою Влизьком — найбільш відважний щодо інтимної і громадської щирости лірик 20-их років“. Свою думку він розвинув торкаючись питання тонкої психологічної конституції поета: “Його гарнапройнята теплом людської душі лірика — це суцільна оповідь молодої людини, яка, віддавши свою першу юнацьку віру і запал більшовизмові, побачила безглузлість жертв і навіки лишилась з комплексом провини та туги за чистою первісністю людини і природи“.

Закономірно, що сучасна літтературна критика цілком позбавлена негативних оцінок внеску Дмитра Фальківського в літературу. Розділяє ці погляди й критик, літературознавець, академік Іван Дзюба. В одному зі свої нарисів він лаконічно згадував, що серед втрат, які понесла в ХХ столітті українська література був “унікальний щодо наспівності лірик Фальківський“.

Хрест на братській могилі в якій похований Дмитро Фальківський. Лук’янівське кладовище. Київ

 

 

 

  • 21
    Поширили:

2 thoughts on “Як писав Фальківський: З віршів кар’єр не роблю й не робитиму я”

  1. Наталка сказав:

    шановні авторі, прохання підписувати фото

  2. Наталка сказав:

    Дякую за оперативне реагування на прохання!
    А чи могли б авторі розповісти про отих симпатичних хлопчиків на першому фото? Може, відомо, хто вони тепер, через 10 років?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 thoughts on “Як писав Фальківський: З віршів кар’єр не роблю й не робитиму я”

  1. Наталка сказав:

    шановні авторі, прохання підписувати фото

  2. Наталка сказав:

    Дякую за оперативне реагування на прохання!
    А чи могли б авторі розповісти про отих симпатичних хлопчиків на першому фото? Може, відомо, хто вони тепер, через 10 років?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *