Як писав Фальківський: Поліське танго (ВІДЕО)

Пісню “Очерет мені був за колиску” називають і гімном, і маршем, і вальсом, і фокстротом. В більшості такий вибір залежить від обставин, характеру виконання, ставлення до змісту, а не жанрових характеристик. Якщо поет, який написав текст відомий, то хто ж був композитором? Існує спокуса назвати автором музики самого Дмитра Фальківського, який мав добрий музичний слух, грав на мандоліні та піаніно. Тим більше відомо, що він хотів створити пісню про Полісся. Написана ним мелодія, могла, разом із одним з еміграційних українських виконавців, які бували на гастролях у Радянському Союзі, потрапити на захід. На той час стіна між СРСР і рештою світу не була залізною, тож вірші Фальківського ставали відомими за його межами майже зразу після публікації. Але від цієї романтичної версії доведеться відмовитись.  

На одному з музичних сайтів інженер лісового господарства Володимир Більчик помістив цікавий коментар: “Частину куплетів цієї пісні, я знав ще з дитинства. Мій батько співав її ще за Польщі. Був дещо інший варіант тексту. Під цю мелодію танцювали, а називали ще її “Поліський фокстрот”. Згодом протягом багатьох років я намагався знайти її у збірниках, народних піснях, та дарма. Лише рік тому купив цей альбом на Хрещатику у виконанні Валерія Маренича”. В 2006 році пан Володимир взявся також записати спогади самого батька, Антона Трохимовича Більчика (1922-2009), який також називає “Очерет мені був за колиску” фокстротом:“Хтось склав таку пісню про нас … Ще називали цю пісню чи мелодію „Поліський фокстрот”, я вже забув ті слова до кінця, але гарна пісня, її й Мареничі з Луцька співають”. Цікаво, що ні перший, ні другий не знали автора слів. Отже вона сприймалась в родині Більчиків, як і багатьма іншими, як цілком анонімний твір. А ось земляк Фальківського, поет Іван Хміль, який покинув батьківщину в сорокові роки, добре знав не тільки жанр, але й автора слів. Він кілька разів згадував “танго рідне, Фальківського” (вірш “Полішукові”). Прямуючі за цим дороговказом, візьмемось врешті назвати ім’я композитора.

Ключем є спогади відомого діяча ОУН Володимира Макара. Розповідаючі про поліський край, автор писав: “Про тодішні відносини на Поліссі міг би багато розповісти Петро Б. (Башук – авт.), який був там у підпіллі в 1939 році, переховуючись здебільшого серед учителів. Сам Іван Климів не був ані разу на властивому Поліссі. В часі війни був пару  тижнів на ОСУЗ (Осередньо-Східні Українські Землі – авт.), у Василькові і, мабуть, теж  у Києві. Перебуваючи на Поліссі, я часто приспівував собі вивчену тоді пісню на слова Д. Фальківського – “Очерет був мені за колиску”. Співали її на позичену мелодію “Чи тямиш Капрі?””

З одного боку українська культура постійно була відкрита для контактів. З другого боку рівень освіти, та ступінь контактів були настільки обмежені, що пізніша радянська українська інтелігенція не знала перекладу пісні “Острів Капрі” і не мала уяви про те, що пісня на слова Дмитра Фальківського покладена на музику популярної мелодії. Мелодію підхопили сільські музиканти, троїсті музики. Поширена традиційними капелами, пісня сприймалась як цілком народний анонімний твір. Танго-фокстрот “Isla de Capri” з’явилось в 1934 році, в рік смерті Дмитра Фальківського.

Музику написав австрійський композитор Вільгельм Грос, Wilhelm Grosz, (II.VIII.1894 — 10.XII.1939). Народився він в Відні. З 1921 року був дирежером Мангеймського оперного театру. З 1927 року працював художнім директором берлінської фірми “Ultraphone Gramophone”. З 1933 року Грош став дерижером віденського театру Kammerspiele. В 1934 році переїхав до Великої Британії. Помер композитор в Нью-Йорку. 

Першим виконавцем пісні вважається джазмен Нет Гонелла, якій співав під акомпонимент Lew Stone & His Band. Ансамбль виконав її в лондонському ресторані Монсеньйор. Завдяки BBC пісня стала дуже популярною. В 1934 році з’явився відеокліп “Острів Капрі” з Гретою Келлер на якому за піаніно видно композитора.

Серед тих, хто включив пісню у свій репертуар були Френк Сінатра, Бінг Кросбі, Альберт Гаріс, Фетс Доміно, Луї Пріма, Френкі Лен, Едмундо Рос, кілька відомих хорів та ансамблів. Слова для пісні написав англійський поет Джимі Кенеді. З’явились також кавер-версії іншими мовами. В 1934 році пісня зазвучала французькою у виконанні Тіно Россі. В 1935 році співак Освальдо Фрезедо познайомив з хітом іспанську публіку. Перший запис польської версії був зроблений студією “Сирена рекорд” в 1935 році. Співав Мєчислав Фогг. Версія пісні на івріті має зовсім відмінні слова, в яких немає жодної згадки про Капрі. Хто першим почав співати “Очерет мені був за колиску” на мелодію Вільгельма Гроса? Нині встановити складно. Але за короткий час, в кінці трицятих, на початку сорокових років, український кавер став надзвичай популярним. Тим більше, що пісня, в якій поєдналась світова музична класика з національною літературою, стала народною. 

 

  • 15
    Поширили:

2 thoughts on “Як писав Фальківський: Поліське танго (ВІДЕО)”

  1. пк сказав:

    Боже, але як же ця пісня з Британії могла потрапити до нас?!

    1. Віктор Місіюк сказав:

      Світовий шлягер. Розлетілась миттю. Люди купували плитівки з записами. До того в 1935 році на плитівках з’явилась польськомовна кавер-версія. Громадянам Польщі були доступні усі музичні новинки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 thoughts on “Як писав Фальківський: Поліське танго (ВІДЕО)”

  1. пк сказав:

    Боже, але як же ця пісня з Британії могла потрапити до нас?!

    1. Віктор Місіюк сказав:

      Світовий шлягер. Розлетілась миттю. Люди купували плитівки з записами. До того в 1935 році на плитівках з’явилась польськомовна кавер-версія. Громадянам Польщі були доступні усі музичні новинки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *