Як п’яный лось ровэром їздив

А то лось!

   Було тое, як я пэршый год на Рэчыцю ду школы пуйіхала рубыты. Выйшла я удён раз зу школы і іду ду установкі, коб дудому, ду Камынця йіхаты. Ажно в курчах шчось вылыке стогнэ, крычыт і вурочайіцце. Я думала, шчо Рычыця – край лісный, хто юго знае, шчо там такое. Пудыйшла тыхінько бліжый і дывлюся. А тутэка йідэ з садіка нянька, я кажу, шчо в курчах хтось стогнэ. Можэ, чулувікувы якому кепьско, хворый. А тут шчэ і ровэр кулу дурогі ліжіт. Я і кажу ля тэйі нянькі:

    – Там, может, человеку плохо, скорую вызвать надо….

  Нянька так дывно на мынэ пудывылася і кажэ:

   – Не пережівайте, Вера Ніколаевна, это Лось пьяный там валяется, проспітся і поедет.

   Вэльмэ я здывувалася: дывное сыло – пьяныйі лосі в курчах пусырэд сыла, дай шчэ з ровыром.

    Я кажу:

      – Не лось там, человек, надо ему помочь.

А нянька знов за свуе:

      – Так ведь говорю Вам, Лось там, за нім жена еще может прійті.

 Так я пуняла, шчо Лось – то ны звір, а фамілія чулувіка з сусіднюго сыла. Напывся дядько і в курчах ліжыт – ото такій лось.

Автор: Філософ В. М., говірка с. Старішово, Каменецького району

  • 12
    Поширили:

1 thought on “Як п’яный лось ровэром їздив”

  1. Павлина сказав:

    Пані Веро, сміялася до сліз! Як же добре у Вас виходить писати! Пишите бульш!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 thought on “Як п’яный лось ровэром їздив”

  1. Павлина сказав:

    Пані Веро, сміялася до сліз! Як же добре у Вас виходить писати! Пишите бульш!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *