Як таліби Біловезьку пущу вирізали, або розмова з каменюцкою бабою

Розмова з камэнюцкою бабою.

…Я колысь, як молодою була, то лiс був муёю другою хатою. Роботы коло хаты було мныго, а у полi – то картоплi прополоты, то огорнуты ïх, колi борозны впоперыч посаджаны, а на градках: нэ вспiïш до конця грядкi прополоты, а вжэ трэба знову начiнаты, бо як дэщ пройдэ – то зылле прэ вгору ны днямi а годынамi. Ага.

А колысь днi такiï довгi булi, ны такiï, як зара – нэ вспiïш поïсты, схудэты до магазiну – вжэ убiд. А там i вэчур хутко прыходыт. А щэ ж зара з тым телевiзором…

– Бабо, тыж мны про лiс щось хутыла росказаты.

– А-а-а. Ну слухай. Колысь лiс був такiй, що я його помню як найхорiще мiсце у свiты i найцiннiйше. А тыпiроко я мало в лiсы буваю, але е такiï мiсцi, що я ïх ны познаю. Вэлiзное, товстое дэрево рiдко вбачiш. У Пущi раный ïх бiльш було. Велiзный лiс згiнув, бо його вырiзалi якiïсь «талiбы». Ну, тые, що з «бамбiзою» прыïхалi, бо своïх лiсорубув вжэ ны хватало, хто на пенсiю вэйшов… (Бамбіза – прізвище булого начальника заповідника, який був приїжджим з іншого регіону країни, а “таліби” – прізвиско робітників, які приїхали за їм – примітка ПроСвіт)

А вырiзуваты трэба было, бо кажут що под корою завелiся якiïсь «кароеды», уд куторых лiс сох. А чом талiбами назвалi? Бо то щось з iсторiей зв’язано. У нас жэ в Каменюках гулiцi: Пущанска – од Пущы, Камэнюцка – од того як сыло называецца, Набэрэжна – бо йдэ по-над рiкою. А в лісы, за Будыском, мiсце е, там вода вiчно стуiт, чомсь назвалi Татарске багно. Так само мусыт з iсторiей зв’язано. А як в сылi кажут «Доманский»? Тожэ хтось прыдумав…

Щэ якiх пятьдесят лiт назад ду Дмэтровiч голэ поле було, а тыпiр лiс, ще й якiй! У грыбэ i ягуды лiтом по-над дорогою машыны стуят удна кулу уднэi. Ïдут з цылого раёну, з Брэсту, в грыбэ. А главное що всi з того лiсу з повнымi кошыкамi йдут.

А мы колысь, як малэi булi, лiтом в лiсы збiралi й позымкi й чорны ягоды, малiну, бруншыцi. А грыбы! Почынаючы з вэсны i до морозув мы ïх збiраïмо. I жарылi, i варэлi, i на зэму сушэлi. От такiй лiс.

Колiсь щэ й пэчi трэба було тупэты, то дровы з лiсу бралi – выпэсувалi в конторы. Мiй мужэк в лiсы працював. Брав машэну чы трактур i прывозыв додому мэтровы кулоды. А вжэ дома рiзав ïх, рубав. На зэму хватало…

Записав житель Каменюк В’ячеслав, 2014 р.

  • 22
    Поширили:

2 thoughts on “Як таліби Біловезьку пущу вирізали, або розмова з каменюцкою бабою”

  1. Юрій сказав:

    Така соковита говірка. Хороше!

    1. Віктор Місіюк сказав:

      В XVII-XVIII століттях саме тут був центр пущанської адміністрації. Біловезько-каменецький лісничий мав резиденцію в 2-х кілометрах од села, у дворі Ямно.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 thoughts on “Як таліби Біловезьку пущу вирізали, або розмова з каменюцкою бабою”

  1. Юрій сказав:

    Така соковита говірка. Хороше!

    1. Віктор Місіюк сказав:

      В XVII-XVIII століттях саме тут був центр пущанської адміністрації. Біловезько-каменецький лісничий мав резиденцію в 2-х кілометрах од села, у дворі Ямно.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *