25-річний ювілей Єгора Дзьобика

Завжди серйозний та вимогливий, він все ж готовий до імпровізацій та наділений неабияким почуттям гумору. Коли ж заходить до чергової аудиторії, де на нього чекають десятки захоплених очей, то робить це так вправно, подібно до того, як рибалки закидають сіті у море, а ковалі з легкістю беруть важкий молот до рук.

Бо його праця – то теж ремесло, для якого потрібні не лише щоденні клопіткі зусилля, а й постійне натхнення, ентузіазм і бачення результату.

У свої 25 Єгор Дзьобик став не лише викладачем білоруської, української та польської, а й допоміг багатьом людям закохатися у мови, повірити у власні сили та навіть змінити завдяки цьому життя.

 Його студенти – люди різних професій, віку, світогляду, статі та кола зацікавлень, яких поєднує лише одне – бажання розвиватися та шукати себе.

«Не буває не здібних до мови людей, буває замало мотивації!», – переконаний викладач, тому намагається на своїх заняттях не просто знайомити з основами лексики і граматики, але й розповідати про літературу, музику, кіно і повсякденне життя носіїв мови, якої навчає.

З нагоди 25-річного ювілею студенти «Курсів української мови у Мінську» та луцькі студенти, яких Єгор Володимирович знайомив цьогоріч із основами білоруської, пригадали, що зробив для них улюблений викладач та яким його вперше відкрили для себе.

 

Тетяна Белевич

Почну з того, що курси української мови я шукала вже давно, кілька років. Випадково побачила в новинах, що пройшов перший урок за підтримки посольства України. Я дізналася адресу і прийшла, не сподіваючись на те, що мене візьмуть, оскільки охочих було дуже багато. Але пан Єгор з доброзичливою усмішкою запросив мене в аудиторію, і я зрозуміла, що тут надовго. Від викладача багато що залежить у вивченні чого-небудь. Я побачила, що пан Єгор – фанат своєї справи. Він не тільки є викладачем мови, а також живе культурою і подіями України. Добрий, веселий і відповідальний хлопець, любить пожартувати і завжди включається в жарти своїх учнів. Я дуже рада, що моє вивчення української мови почалося саме під керівництвом пана Єгора. І я на цьому не зупинюся!

Світлана Борисова

Я дуже рада, що мені пощастило бути слухачкою курсів української мови у чудового викладача Єгора Дзьобика. Він навчив нас не тільки говорити, читати і писати українською, він передав нам часточку своєї душі, свою безмежну любов до української мови, до України, до її історії, до її героїчного народу і  культури. Тепер ця любов залишиться в наших серцях на все життя! Спасибі тобі, Єгоре!

 

Ната Бованенко

О, із задоволенням розповім про Єгора! З позитивного: розумний, розумний,
розумний, з прекрасним почуттям гумору, скромний.

З негативного: не помітила)

 

Світлана Дронова

Коли дорослі люди кожен п’ятничний вечір проводять не в ресторані, а в класі – це щось визначає. Я гадала, що вже ніколи не вивчатиму відмінювання та частини мови, але життя підкинуло мені телефон пана Єгора. Гарно те, що то було не просто навчання, але й знайомство із українською культурою, містами, піснями. Особлива подяка за пісню про пиріжки, яку співала всі вихідні після занять! Поки на світі будуть такі люди, як пан Єгор, буде цікаво жити. Дякую від щирого серця!

 

Поліна Скурко

Я мало знайома з Єгором, але мене вразило,що він така людина, яка зробила сама себе. Вивчив мови до досконалості, може їх викладати. Сам розібрався в світі у ще такому молодому віці, коли багато хто і не знає, чого хоче від життя. А ще, мені здається, Єгор має справжній викладацький талант. Вміє систематизувати, розкласти правило по поличках, пояснити. У своєму зовсім молодому віці він вже стільки досягнув, що я просто в захваті! І реалізувався в професії, і знайшов своє покликання – викладання, і зрештою зустрів свою дружину. Тепер час розслабитись і просто отримувати від всього цього задоволення. Нехай життя чудовому Єгору щодня приносить велику радість!

 

Марина Катеринич

Я не так багато займалася в Єгора, але встигла помітити, що він зовнішній спокій дуже гарно сполучує з тонким почуттям гумору. Наявність останнього – це для будь-якого вчителя важлива якість, яка допомагає гнучко керувати колективом. До речі, після його занять з української завжди гарний настрій!

Наталка Бабіна

Єгор – талановитий викладач, харизматичний чоловік. Його харизма – не як у півня – «що то я!», – сила і привабність його особистості розкривається поступово, не одразу. Я думаю, те, що дякуючи йому цього року так плідно працювали курси української мови в Мінську – це одна з найважливішій подій в українському житті Білорусі. Наскільки я знаю, Єгор виріс в російськомовній сім’ї, і те, що при цьому він став тим, ким став – це ще одна дивовижна історія про те, як дух одвічної стихії вибирає собі носія. Є в ньому оцей стрижень справжності. Справжня людина, справжній хлопець. У нас на Берестейщині про таких кажуть – справедливий. Я рада, що тепер життя Єгора буде щільніше пов’язане з Луцьком. Мені здається, що це місто пасує йому за характером: таке ж спокійне, стійке – справедливе. Впевнена, що такій  збіг людей і міста в житті Єгора – то запорука щастя, і всі хто дякуючи Єгору цього року долучився до стихії української мови, від серця бажають йому бути щасливим.

 

Катя Гелета

Кожен з викладачів нашого університету по-своєму особливий. Таку саму своєрідність і неповторність можна відзначити у викладача білоруської мови. Ягор настільки вмів цікаво організувати пару, що ми ні на хвилину не  відволікалися на сторонні речі. Завжди йшли на пару з радістю, адже нам дуже подобалася ця мова. Можливо, що ми простежували схожість з української,але цей фактор, напевно, ще більше додавав нам сил і ще більшого захоплення вивчати білоруську.  А що вже говорити про «Радзіва «Прудок», яку рекомендував нам до читання Ягор! Цей твір мені і моїй групі дуже «спадабаўся», і хоч він є досить-таки своєрідним,  але, як кажуть, на кожну книгу свій читач,тому я вважаю, що твір знайшов і свого українського читача. Взагалі, якщо говорити за викладача,то справді нам було дуже приємно працювати з ним. І ми вдячні йому за здобуті знання.

 

Діана Сірко

Цікавість до предмету великою мірою залежить від викладача. З нашим викладачем Ягором Дзьобиком пари білоруської мови минали дуже цікаво і пізнавально. Ніколи не було незручностей у тому, що інколи ми не могли правильно висловлюватися білоруською, бо завжди знали, що викладач допоможе у труднощах. Ягор Володимирович настільки цікаво викладав і це стверджувало про його любов до рідної мови. Відтак, він став нам зразком для наслідування, щоб ми так само цінували свою українську мову. На парах ми дивилися мультфільми білоруською, читали сучасну білоруську літературу, тому наш викладач став доказом того, що вивчати білоруську – легко і цікаво!

 

***

Також студенти вітають Єгора Володимировича з Днем народження та бажають терпіння, сил, натхнення, вдячних учнів, особистого щастя і задоволення від усього, що робить кожного дня!

  • 79
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *