95 років з дня народження Георгія Шарпака

Великий андроний колайдер починався з камери Шарпака. Його творець, видатний фізик, який більшість з свого 86 річного життя прожив у Франції, а починав свій життєвий шлях з берегів Гориня. В 1992-му Георгій Шарпак став лауреатом Нобелівської премії з фізики — за розвиток нових детекторів детекторів елементарних частинок, винахід так званих «камер Шарпака».

Народився майбутній нобелевський лауреат 8 березня 1924 року в місті Дубровиця. Про життя Шарпаків в Дубровиці відомо небагато. Родина жила у двоповерховому будинку між сучасною аптекою та універмагом. До початкової школи Георгій пішов саме у Дубровиці. «Пам’ятаю ще, що літніми вечорами ми могли бачити, як селяни, коса на плечі, повертаються додому. Вони співали своїми глибокими басами, і жінки виходили їм назустріч. Жінки теж співали – старовинні українські народні пісні, і їхні голоси піднімалися з нечуваним чистотою, хрипкі і високі разом. Спогад незрозуміле, яке ще й сьогодні торкає мене до глибини душі». 

У 1926-1928 рр. Шарпаки виїжджають до Палестини, шукаючи кращої долі. На новому місці, у новому оточенні, зовсім відмінному кліматі, родина знову опинилася в досить важких умовах. Батько влаштувався на будівництво дороги подрібнювати каміння. Згодом захворів малий Гриша, почалось запалення очей, яке в нестерпній спеці через відсутність гігієни не можна було вилікувати. Нависла загроза сліпоти. Через два роки Шарпаки повертаютьсядо Сарн. Семирічний Гриша купався в озері наступив на зрізане стебло осоки та проколов ногу. Почалося зараження. Рана не загоювалася, тому лікар порадив їхати до Варшави.

Мрія батьків виїхати в інші краї, шукаючи кращого життя, ніколи не згасала.  Під приводом відвідати Колоніальну виставку 1931р. сім’я переїздить до Франції. У Парижі їх чекав брат батька з родиною, який на перших порах їм багато допоміг. Двоюрідна сестричка Жаніна швидко допомогла Григорію опанувати і французьку мову. Це була уже шоста мова, якою він оволодів. У Парижі Жорж (так стали називати Григорія) продовжив навчання у школі, а в 1938 р. вступив до ліцею Святої Луїзи. Незабаром розпочалась друга світова війна. Хлопцю все ж таки вдалось провчитись у ліцеях Святої Луїзи і Монпансьє. У 1943 р. юнак вступив до Руху Опору, в 1944 р. його заарештували і відправили до фашистського концтабору Дахау. Після визволення з табору юнак вступив до гірничої школи, яку закінчив у 1945 р., потім вчився у коледжі Де Франс. Багато читав, захоплювався працями видатних фізиків, відвідував лекції всесвітньовідомого фізика Фредеріка Жоліо-Кюрі, починає працювати в його лабораторії. Експериментальна фізика дуже захопила молодого вченого, з 1959 р. він уже працював у Європейському центрі ядерних досліджень. Член Французької академії наук, професор кафедри Жоліо-Кюрі у Вищій школі фізики і хімії в Парижі, почесний доктор Женевського університету Георгій Шарпак в 1989 році був відзначений премією Європейського фізичного товариства.

В 1968 ріці Георгій Шарпак винайшов багатодротинкову пропорційну камеру. Це паралельний ряд анодних дротинок, на які подається додатний потенціал, а зверху і знизу дротинок знаходяться катодні площини і все це поміщається в інертний газ. Кожна анодна дротинка працює як незалежний пропорційний детектор. Час, за який прилад готовий до реєстрування наступної частинки певною дротинкою, дорівнює 0,000001 секунди, а вся інформація накопичується і опрацьовується комп’ютером. Шарпак розробив і інші багатодротинкові детектори: дрейфову камеру, часопроекційну камеру, газовий
детектор з твердим фотокатодом, багато розрядний лавинний детектор. Створив надійну технологію виготовлення багатодротинкової камери, підібрав певні композиційні матеріали, вдосконалив електронні блоки, розробив комп’ютерні програми опрацювання сигналів. Камера Шарпака відкрила новий напрямок у створенні вимірювальних приладів у ядерній фізиці, а загальні принципи та технічні новації використовуються й у прискорювачах елементарних часток, зокрема у Великому адронному колайдері.

Видатний фізик значну увагу приділяв застосуванню своїх камер у біології та медицині, створивши для цієї мети власне мале підприємство, адже премія дала для цього необхідні кошти. Шарпак розробляв новий тип детектора, за допомогою якого можна досліджувати структуру ДНК і проводити дослідження ракових пухлин.

Фізика нагадує вимогливу, а іноді згубну коханку. Вночі та вдень, літом і зимою, вранці та вечері вона переслідує вас, полонить, переповнює та занурює у розпач. І ви божевільно любите її та невільні розлучитися з нею бодай на день“, – писав Жорж Шарпак.

  • 2
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *