Генеральність і військова реформа

Кажучи про Берестейський з’їзд Торговицької конфедерації (див. частина 1, частина 2, частина 3, частина 4), а точніше про працю Генеральної конфедерації обох народів, яка на певний час перетворилась в квазі-уряд Річі Посполитої, неможливо оминути питання військової реформи. Основною метою конфедератів була ліквідація починань, які ініціювали автори Конституції третього травня.

До суто військових рішень відносилась схвалена 17 вересня ліквідація двох козацьких полків і пішого гварійського регіменту Яна Августа Чихоцького. Перший та другий полки вірних козаків були створені в 7 травня 1792 року, 19-й регімент Чихоцького – 12 червня того ж року. Отже це були нетрадиційні підрозділи, які мали війти до складу оновленої чисельнішої армії Річі Посполитої. До того ж козаки взяли участь в переможній битві під Дубенкою. Саме тому Генеральна конфедерації ліквідувала їх в першу чергу. Офіцерів і жовнірів з цих підрозділів переказано під командування Боженцького і Мощенського. Загалом військо поділено на дивізії і вислано у відповідні воєводства. 50 тисяч коронного війська розділено на три частини: велькопольську під командуванням генерал-поручника Арнольда Бишевського, малопольську – каштеляна генерал-лейтенанта Петра Ожаровського, українську і подільську – Щасного Потоцького. Литовську дивізію, яка нараховувала 16,7 тисяч, очолів Шимон Забело. Крім того вирішено виплатити “борг” за період військової компанії останього року польним гетьманам Жувуському і Косаковському, генералу короної артилерії Потоцькому і іншим. 22 вересня Генеральна конфедерація ліквідувала як деспотичні організації цивільні та військові воєводські комісії, а також комісію поліції. Після цього, за спогадами сучасників, на місцях утворився правовий хаос. 

Одним з перших резонансних публічних кроків Торговицької конфедерації була заборона носити військові відзнаки, встановлені Станиславом Августом Понятовським, в тому числі орден Virtuti militari. 22 вересня за пропозицією кременецького кансиляра-радника хорунжого В. Святославського вирішено знищити медаль на честь Станислава Августа Понятовського, підготовлену Варшавським монетним двором: “Непрактикованим є звичаєм, щоб національні війська князю Юзефу Понятовському партикулярні вчинивши свідчення, наказали бити медаль з написом Miles Imperatori: такий титул ніколи вільній Республиці не був відомий, домагатися, щоб кліше, вже виготовлене на варшавському монетному дворі було знищене”. Гетьман Косаковський запропонував, щоб генерали, які отримали звання в новій армії, яку Чотирьохрічний сейм планував значно поширити, повернулись на старі звання. Крім того заборонити  нагороди отримані за дії, які конфедерація визнала шкідливими. Але Щасний Потоцький порадив не карати вояків, які виконували військовий обов’язок, залишити звання, але оплачувати згідно зі старими званнями. 

На честь Потоцького конфедерати вирішили дозволити носіння особливого приватновласницького мундиру. Судячі з усього він виглядав як темно синій кунтуш з блакитними вилогами. Нагадаємо, що щит на гербі Потоцьких був блакитного кольору. На торговицьких мундирах мали бути нарукавники з вишитим написом “Вітчизняна Свобода”. Юзеф Свентожецькі дав про військові ініціативи Генеральності писав з сарказмом: “судячі по справах в Бересті, з яких найважливішими були виймання шабель в костелі і введення приятельського мундиру можна зробити висновок, що вже більше нічого їм нема чого робити”. Загалом складалося враження, що Генеральність не має жодної програми і готова лише руйнувати створене попередниками. Вражена ситуацією Уршуля Тарновська оцінювала берестейські ініціативи Генеральності вкрай негативно: “здається, що це сон або жарт, бажання з Берестя переконати світ в користі того, що у всіх народів вважається ганьбою”.

  • 1
    Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *