Двомовність в Лужиці – Zweisprachigkeit in Lausitz (ФОТО)

Лужиця – то невелика плямка на карті Німеччини, де живуть наші “найбільш західні” брати-слов’яни – лужицькі серби. Тільки не плутайте з балканськими сербами, хоча, фахівці припускають їх загальне походження з подальшим відділенням один від одного. Лужичани відносяться до західної гілки слов’янства. То потомки тих слов’янських племен, які тисячу літ назад з перемінним успіхом воювали з німецькими племенами і приймали на себе “Drang nach Osten” (“Натиск на Схід”). Сусідам лужичанів, – бодричам, лютичам і іншим, не пощастило, тепер на їх землях міститься Германія, а про їх самих залишилися тільки згадки. Протягом другого тисячоліття…

Read More

З’явився відеоролік дестинації Каменець-Пружани

Відео створено в рамках проекту «Підтримка сталого розвитку туризму в Білорусі», на який Євросоюз виділив майже 1,6 млн євро. Проект реалізується з серпня 2015 року і в лютому 2018 року має завершитися. Ролік нагадує про цікавий різноманітний світ навколо нас, якого не побачиш сидячи на одному місці: головний герой відкладає свої робочі плани і з рюкзаком їде шукати пригод. Доброї якості відео включає, у тому числі повітряні з’йомки культурних, природних  об’єктів Каменеччини і Пружанщини: Стовп Каменецький, палац в Ружанах, Біловезька пуща, урочище Грушка, костел у Вовчині і інше: Довідка: Дестинація  –…

Read More

Мультфільму «Жив-був пес» – 35 літ!

«Жив-був пес» — радянський мультиплікаційний фільм режисера Едуарда Назарова, створений  у 1982 році за мотивами української народної казки «Сірко».  Первісна назва звучала як «Собаче життя». Едуард Назаров розповідає, що: “Спочатку сценарій для мого нового фільму написав професіонал Сергій Іванов. Мені не сподобалося. Не хотілося знімати про піонерів і космос. І я взявся за «телеграфну» казку — всього п’ятнадцять рядків. Про те, як зустрілися в лісі старий вовк і старий пес: «Ти мені допоможеш, а я допоможу тобі». В голові тоді крутилася єдина фраза — «Щас спою!». Творці фільму про створення…

Read More

Григорій Омелянюк – просвітянин з Каменеччини

Григорій Омелянюк народився в селі Лускали Каменецького району 30 жовтня 1908 року. Ріс сиротою, його батько загинув в 1917 році в Москві в час революційних подій в кремлі. Мати померла в 1919 році. В 1927 році закінчує місячні культурно-освітні курси в Бересті, по яких вертається до рідного села і разом з побратимами-просвітянами Тимошем Малюховичем, Іллею Карпуком, Романом Сіренком, Антоном Курнецем створює бібліотеку-читальню, в якій з’являються перші тридцять п’ять книжок. Навколо читальні гуртується місцева молодь, і починають діяти гуртки: хоровий, танцювальний і художній. Проходять вечори, ладяться танці. Такі самі бібліотеки, до…

Read More

Юстина Королько. Поезія з Підляшшя

Юстина Королько народилася 2 серпня 1982 року. Перший свій вірш написала маючи 7 років. Її поетичні твори нагороджувалися на польських і білоруських конкурсах. Перші вірші, написані говіркою села Вуолька ґміни Вуорля на Підляшші, з якої Юстина веде свій рід по материнській лінії, були надруковані в українському підляському журналі “Над Бугом і Нарвою” у 1997 році. Наступний вірш був написаний на початку 2000-х років. Він з’явився на світ у літературному додатку до згаданого журналу під назвою “Між золотом і смертьою” у 2005 році.   шукала я дому в твоїх долонях тепла змерканя і довгіх…

Read More

Перейменування сіл, або як дражнилка зберігає передвічну назву села

30 липня 1964 року було прийнято указ «Про перейменування деяких населених пунктів Білоруської РСР» . По указі Президії Верховної Ради РСР на Берестейщині в 1964 році  зміни дотиркнулися 26 сел з немилозвучними назвами. Деяки були просто негожими, а деяки не підходили під радянську ідеологію: Церковники і Анноспаське а ніяк не пасували до знаходження в Радянській державі. Слово «колонія», яке за польського часу означало місце, де живе колоніст-осадник, в тому числі, певно,  асоціювалося з колоніями-поселеннями, де в Росії відбували покарання осуджені. Так, три назви зі словом «колонія» було змінено в Дорогиченьському…

Read More

Анекдоти про пчол

Коли на пасіці добре прислухатись, то мужьня почути, як силясь і крехчучи пчоли робять мід. * * * – Чом, коли пчоляр  збирає мід, вун надягає на голову сєтку? – Бо як його пчоли познають, – йому писець! * * * Об’явлєніє: «Кому треба побульшати груди, губи чи гинчи місця. Без операциї. Пчоляр Кузьма Питрович» * * * Прибигає Вінні Пух до Пятачка: – Хучій давай дубльтувку! Бире її і тикае. Хутко знов йде і тягне за лапу вилику, як сам, пчолу, а в другий руці банка варення. – Ото…

Read More

Хіт “Лісапетного батальону” у виконанні кубанців

Музичний колектив “Дядьковчаночка” з Краснодарського краю, станиці Дядьковскої на одній зі сцен  “Слов’янського базару” у Вітебську виконали хіт “Лісапетного батальону” “Я просто королева”

Read More

Хотів би я собі такую кобилу міти…

Живів  за польського часу в надбужанському селі, коло Пульви дід один. Дід як дід собі, трошки недочував, алі була в його одна файна і рідка на той час штука – бензінова зажигалка! Мусить всі хлопчуки йому завідували. А як жеш, – гинак і ни могло бути! І от одного разу (може на пасовискови, чи де тоє було…) якиїсь хлопці захотіли огня розпалити. А час такий – то не зара, шчо запалки тобі даремні. Давай пацани в того діда просити файну штуку. Алі ж той оказавсь ни тико но економним, а…

Read More