Автор: Таварыства ўкраінскай літаратуры пры СБП

Під Ковелем водій втік з місця пригоди
Leave a comment

7 липня на автодорозі Луцьк-Ковель поблизу в’їзду в Ковель з боку Луцька сталася дорожньо-транспортна пригода. Зіткнулися Volkswagen чорного кольору, BMW Х5 – синього кольору, на литовській реєстрації. Volkswagen ушкоджений. Водій BMW втік з місця пригоди. Він направився у бік Луцька.

More
Ми видали “Справу” №4, вже четвертий білорусько-український альманах. І як тут багато всього: і біль, і сміх, поезія і проза, Білорусь, і Україна, і Польща. Тут згадуємо українців, які змінили історію не тільки своєї країни, але й Білорусі. Даємо слово білорусам, які змінюють суспільство сьогодні. В альманасі три автори з Берестейщини, які пишуть на рідних говірках: Кам’янеччини, Кобринщини, Березовщини.
Центральний твір “Справи” – роман “Сонька” Ігнация Карповича в перекладі на російську Наталки Бабіної. Це філігранна проза, в якій немає ні слівця зайвого. Це проза, над якою і смієшся вголос, і плачеш гірко. Книга визнана критиками найкращим романом початку XXI століття в Центральній Європі. Важко було вирішити з мовою перекладу. Чому російська – читайте всередині. У геніальному тексті нічого випадкового.
Головна тема номера – біль. Сподіваємося, це читання допоможе нам всім почати розбиратися зі своїм болем і переробляти його для подальшого блага. І краще розуміти один одного.
***
Мы выдалі “Справу” №4, ужо чацвёрты беларуска-ўкраінскі альманах. І як тут багата ўсяго: і боль, і смех, паэзія і проза, Беларусь, і Украіна, і Польшча! Тут успамінаем украінцаў, якія змянілі гісторыю не толькі сваёй краіны, а і Беларусі. Даем слова беларусам, якія змяняюць грамадства сёння. У альманаху тры аўтары з Брэстчыны, якія пішуць свае творы на родных гаворках: Камянеччыны, Кобрыншчыны, Бярозаўшчыны.
Цэнтральны твор гэтай “Справы” – раман “Сонька” Ігнацыя Карповіча ў перакладзе на рускую Наталкі Бабінай. Гэта філігранная проза, у якой няма ні слоўца лішняга. Гэта проза, над якой і смяешся ўголас, і плачаш горка. Кніга прызнаная крытыкамі лепшым раманам пачатку ХХІ стагоддзя ў Цэнтральнай Еўропе. Цяжка было вырашыць з мовай перакладу. Чаму руская – чытайце ўнутры. У геніяльным тэксце нічога выпадковага.
Галоўная тэма нумару – боль. Спадзяемся, што творы нумару дапамогуць нам усім пачаць разбірацца са сваім болем і перапрацоўваць яго для далейшага плёну. І лепш разумець адно аднаго.
Ми видали “Справу” №4, вже четвертий білорусько-український альманах. І як тут багато всього: і біль, і сміх, поезія і проза, Білорусь, і Україна, і Польща. Тут згадуємо українців, які змінили історію не тільки своєї країни, але й Білорусі. Даємо слово білорусам, які змінюють суспільство сьогодні. В альманасі три автори з Берестейщини, які пишуть на рідних говірках: Кам’янеччини, Кобринщини, Березовщини. Центральний твір “Справи” – роман “Сонька” Ігнация Карповича в перекладі на російську Наталки Бабіної. Це філігранна проза, в якій немає ні слівця зайвого. Це проза, над якою і смієшся вголос, і плачеш гірко. Книга визнана критиками найкращим романом початку XXI століття в Центральній Європі. Важко було вирішити з мовою перекладу. Чому російська – читайте всередині. У геніальному тексті нічого випадкового. Головна тема номера – біль. Сподіваємося, це читання допоможе нам всім почати розбиратися зі своїм болем і переробляти його для подальшого блага. І краще розуміти один одного. *** Мы выдалі “Справу” №4, ужо чацвёрты беларуска-ўкраінскі альманах. І як тут багата ўсяго: і боль, і смех, паэзія і проза, Беларусь, і Украіна, і Польшча! Тут успамінаем украінцаў, якія змянілі гісторыю не толькі сваёй краіны, а і Беларусі. Даем слова беларусам, якія змяняюць грамадства сёння. У альманаху тры аўтары з Брэстчыны, якія пішуць свае творы на родных гаворках: Камянеччыны, Кобрыншчыны, Бярозаўшчыны. Цэнтральны твор гэтай “Справы” – раман “Сонька” Ігнацыя Карповіча ў перакладзе на рускую Наталкі Бабінай. Гэта філігранная проза, у якой няма ні слоўца лішняга. Гэта проза, над якой і смяешся ўголас, і плачаш горка. Кніга прызнаная крытыкамі лепшым раманам пачатку ХХІ стагоддзя ў Цэнтральнай Еўропе. Цяжка было вырашыць з мовай перакладу. Чаму руская – чытайце ўнутры. У геніяльным тэксце нічога выпадковага. Галоўная тэма нумару – боль. Спадзяемся, што творы нумару дапамогуць нам усім пачаць разбірацца са сваім болем і перапрацоўваць яго для далейшага плёну. І лепш разумець адно аднаго.
Leave a comment

Ми видали “Справу” №4, вже четвертий білорусько-український альманах. І як тут багато всього: і біль, і сміх, поезія і проза, Білорусь, і Україна, і Польща. Тут згадуємо українців, які змінили історію не тільки своєї країни, але й Білорусі. Даємо слово білорусам, які змінюють суспільство сьогодні. В альманасі три автори з Берестейщини, які пишуть на рідних говірках: Кам’янеччини, Кобринщини, Березовщини.
Центральний твір “Справи” – роман “Сонька” Ігнация Карповича в перекладі на російську Наталки Бабіної. Це філігранна проза, в якій немає ні слівця зайвого. Це проза, над якою і смієшся вголос, і плачеш гірко. Книга визнана критиками найкращим романом початку XXI століття в Центральній Європі. Важко було вирішити з мовою перекладу. Чому російська – читайте всередині. У геніальному тексті нічого випадкового.
Головна тема номера – біль. Сподіваємося, це читання допоможе нам всім почати розбиратися зі своїм болем і переробляти його для подальшого блага. І краще розуміти один одного.
***
Мы выдалі “Справу” №4, ужо чацвёрты беларуска-ўкраінскі альманах. І як тут багата ўсяго: і боль, і смех, паэзія і проза, Беларусь, і Украіна, і Польшча! Тут успамінаем украінцаў, якія змянілі гісторыю не толькі сваёй краіны, а і Беларусі. Даем слова беларусам, якія змяняюць грамадства сёння. У альманаху тры аўтары з Брэстчыны, якія пішуць свае творы на родных гаворках: Камянеччыны, Кобрыншчыны, Бярозаўшчыны.
Цэнтральны твор гэтай “Справы” – раман “Сонька” Ігнацыя Карповіча ў перакладзе на рускую Наталкі Бабінай. Гэта філігранная проза, у якой няма ні слоўца лішняга. Гэта проза, над якой і смяешся ўголас, і плачаш горка. Кніга прызнаная крытыкамі лепшым раманам пачатку ХХІ стагоддзя ў Цэнтральнай Еўропе. Цяжка было вырашыць з мовай перакладу. Чаму руская – чытайце ўнутры. У геніяльным тэксце нічога выпадковага.
Галоўная тэма нумару – боль. Спадзяемся, што творы нумару дапамогуць нам усім пачаць разбірацца са сваім болем і перапрацоўваць яго для далейшага плёну. І лепш разумець адно аднаго.

More
Максим Богданович
РОМАНС
Зірка Венера зійшла, заяскрілась,
Спогади світлі в душі розлила…
Чи пам’ятаєш: тоді, як ми стрілись,
Зірка Венера зійшла?
З тої пори я почав у крайнебо
Пильно вдивлятись і зірки шукав.
Тихим коханням горіти до тебе
З тої пори я почав.
Та розлучитись нам час наспіває:
Доля така, очевидно, вже в нас.
Міцно кохав я тебе, о мій раю,
Та розлучитись нам час.
Буду в далекім краю я марніти,
В серці любов затаївши свою;
Нічку від нічки на зірку глядіти
Буду в далекім краю.
Очі до зірки знеси — там зіллються
Позирки наші з потоком яси…
Щоб оживити кохання в розлуці,
Очі до зірки знеси…

© Дмитро Щербина, переклад з білоруської, 2017.
Максим Богданович РОМАНС Зірка Венера зійшла, заяскрілась, Спогади світлі в душі розлила… Чи пам’ятаєш: тоді, як ми стрілись, Зірка Венера зійшла? З тої пори я почав у крайнебо Пильно вдивлятись і зірки шукав. Тихим коханням горіти до тебе З тої пори я почав. Та розлучитись нам час наспіває: Доля така, очевидно, вже в нас. Міцно кохав я тебе, о мій раю, Та розлучитись нам час. Буду в далекім краю я марніти, В серці любов затаївши свою; Нічку від нічки на зірку глядіти Буду в далекім краю. Очі до зірки знеси — там зіллються Позирки наші з потоком яси… Щоб оживити кохання в розлуці, Очі до зірки знеси… © Дмитро Щербина, переклад з білоруської, 2017.
Leave a comment

Максим Богданович
РОМАНС
Зірка Венера зійшла, заяскрілась,
Спогади світлі в душі розлила…
Чи пам’ятаєш: тоді, як ми стрілись,
Зірка Венера зійшла?
З тої пори я почав у крайнебо
Пильно вдивлятись і зірки шукав.
Тихим коханням горіти до тебе
З тої пори я почав.
Та розлучитись нам час наспіває:
Доля така, очевидно, вже в нас.
Міцно кохав я тебе, о мій раю,
Та розлучитись нам час.
Буду в далекім краю я марніти,
В серці любов затаївши свою;
Нічку від нічки на зірку глядіти
Буду в далекім краю.
Очі до зірки знеси — там зіллються
Позирки наші з потоком яси…
Щоб оживити кохання в розлуці,
Очі до зірки знеси…

© Дмитро Щербина, переклад з білоруської, 2017.

More
Дорогі друзі, дарагія сябры! Таварыству ўкраінскай літаратуры вельмі радасна віншаваць вас з Новым годам.
Зычым нам усім здароўя, спакою і паболей радасных дзён. 
Няхай новы год стане натхненнем. Няхай будзе яшчэ больш сустрэч паміж беларусамі і ўкраінцамі, яшчэ больш кніг, яшчэ больш дыялогаў!
А ўжо зусім хутка, спадзяемся, зможам парадаваць вас і сябе новым, канцэптуальным нумарам “Справы”.
А пакуль – свята. Віншуем, любімая Украіна!  Вітаємо, люба Білорусь!
Дорогі друзі, дарагія сябры! Таварыству ўкраінскай літаратуры вельмі радасна віншаваць вас з Новым годам. Зычым нам усім здароўя, спакою і паболей радасных дзён. Няхай новы год стане натхненнем. Няхай будзе яшчэ больш сустрэч паміж беларусамі і ўкраінцамі, яшчэ больш кніг, яшчэ больш дыялогаў! А ўжо зусім хутка, спадзяемся, зможам парадаваць вас і сябе новым, канцэптуальным нумарам “Справы”. А пакуль – свята. Віншуем, любімая Украіна! Вітаємо, люба Білорусь!
Leave a comment

Дорогі друзі, дарагія сябры! Таварыству ўкраінскай літаратуры вельмі радасна віншаваць вас з Новым годам.
Зычым нам усім здароўя, спакою і паболей радасных дзён.
Няхай новы год стане натхненнем. Няхай будзе яшчэ больш сустрэч паміж беларусамі і ўкраінцамі, яшчэ больш кніг, яшчэ больш дыялогаў!
А ўжо зусім хутка, спадзяемся, зможам парадаваць вас і сябе новым, канцэптуальным нумарам “Справы”.
А пакуль – свята. Віншуем, любімая Украіна! Вітаємо, люба Білорусь!

More
Запрашаем на новы дынамічны і сімпатычны сайт брэсцкіх украінцаў!
http://prosvit.org/
Запрашаем на новы дынамічны і сімпатычны сайт брэсцкіх украінцаў! http://prosvit.org/
Leave a comment

Запрашаем на новы дынамічны і сімпатычны сайт брэсцкіх украінцаў!
http://prosvit.org/

More
Наш геніяльны ўкраінскі сябар Дмытро Шчарбіна да дня нараджэння Максіма Багдановіча
Наш геніяльны ўкраінскі сябар Дмытро Шчарбіна да дня нараджэння Максіма Багдановіча
Leave a comment

Наш геніяльны ўкраінскі сябар Дмытро Шчарбіна да дня нараджэння Максіма Багдановіча пераклаў сакральнае:

ПОГОНЯ
Як за долю питимого краю
Вчую в серці тривожному страх,
Брами Гострої велич згадаю,
Вояків на баских румаках.

Шаленіють запінені коні,
Мчать, біжать у тяжкій хрипоті…
Стародавній литовській Погоні
Не запиниш, не зайдеш путі.

У незміряну даль несетеся,
Поперед і позаду — віки.
Ви за ким, румаки, женетеся?
Де лежать вам дороги-стежки?

Чи вони, Батьківщино, поклали
Наздогнати дітей твоїх тлум,
Що забули тебе, зганьбували
Віддали на поталу і глум?

У серця їх вражайте мечами,
Хай спізна та зчужіла юрба,
Як збентежене серце ночами
За свою Білорусь погиба…

Мати рідна, Вітчизно єдина,
Чи приспить що ту болість німу?..
Ти пробач, Ти прийми свого сина
Дай умерти за Тебе йому!…

Все летять і летять тії коні,
Збруя срібна гримить в боротті…
Стародавній литовській Погоні
Не запиниш, не зайдеш путі.

More
Сьогодні день народження чуйного молодого білоруса, тонкого поета Максима Богдановича
Сьогодні день народження чуйного молодого білоруса, тонкого поета Максима Богдановича
Leave a comment

Сьогодні день народження чуйного молодого білоруса, тонкого поета Максима Богдановича. А ось його переклад українського поета Олександра Олеся (чий день народження був на цьому тижні).
***
У поўначы астры ў саду расцвілі,
Убраліся ў росы, вянкі заплялі,
І сталі ружовага ранку чакаць,
Ў вясёлку калёраў жыццё убіраць.
І марылі астры ў цудоўнаму сне
Аб зёлках шаўковых, аб сонечным дне,
І казачны край падымаўся з іх сна,
Дзе кветы не вянуць, дзе вечна весна…
Так марылі ў шэрую восень яны,
Так марылі астры і ждалі вясны.
А ранак спаткаў іх халодным дажджом,
І вецер стагнаў у саду за кустом.
І ўбачылі астры, што ўкруг іх — турма,
Убачылі астры, што жыць ім — дарма,
І ўмерлі яны. Але тут, як на смех,
Паднялася сонца, цалуючы ўсех.
https://www.youtube.com/watch?v=izeKBg67neA

More
Мы переосмысляем природу нации, начинаем понимать нацию не как сообщество соплеменников
Мы переосмысляем природу нации, начинаем понимать нацию не как сообщество соплеменников
Leave a comment

FAQ: Мультикультурализм

7 фактов о политике «признания различий»

More
Пожовкла від часу листівка датована 1909 роком
Пожовкла від часу листівка датована 1909 роком
Leave a comment

Студент знайшов у старому “Кобзарі” сторічний лист кохання

Полтавець хоче передати його нащадкам закоханих.

More
Чытаем пра любімага Жадана па-англійску ў самым клёвым амерыканскім часопісе
Чытаем пра любімага Жадана па-англійску ў самым клёвым амерыканскім часопісе
Leave a comment

Чытаем пра любімага Жадана па-англійску ў самым клёвым амерыканскім часопісе

More
З перакладаў Дмытра ШчарбіныМихась Скобла ЯК ТРАПИТИ В РАЙ
З перакладаў Дмытра ШчарбіныМихась Скобла ЯК ТРАПИТИ В РАЙ
Leave a comment

З перакладаў Дмытра Шчарбіны

Михась Скобла
ЯК ТРАПИТИ В РАЙ (майже інструкція)

Гадав він: що далі, то гірше,
Невдаха, банкрут, дуболом.
Запив. І допився до віршів.
Помер. І з партійців, між іншим,
Став перший пред Божим судом.
Господь запитав його круто:
«Ти грішник, одначе для всіх
Є слово останнє, покута.
Де виплід земних твоїх віх?»
І там, де струмився ефірно
Між білих хмарок холодок,
Він Богу — про всі свої фірми,
Про агромістечко й садок…
Але без жалю й церемоній
Господь перебив ту хвалу:
«Служив ти, як видно, мамоні,
Тож підеш до пекла, в смолу!»
І мрець, зі страху здеревівши,
Гукнув: «Боже, суд свій верши,
Та, може, послухаєш вірші?
Я… вірші писав… для душі».
І там, де струмився розлого,
Між білих хмарок холодок,
Читав свої вірші він Богу
Забуть боючися рядок!
Хмарки, мов розбрунені вишні,
Збілили увесь небокрай.
І трапив підсудний — у рай,
Бо вірші любив Усевишній.

More
FB-RSS feed for Таварыства ўкраінскай літаратуры пры СБП 2016-11-25 17:25:09
FB-RSS feed for Таварыства ўкраінскай літаратуры пры СБП 2016-11-25 17:25:09
Leave a comment
More
У сераду ў мінскай кнігарні “Ў” пра Палессе дыскутуюць!
У сераду ў мінскай кнігарні “Ў” пра Палессе дыскутуюць!
Leave a comment

У сераду ў мінскай кнігарні “Ў” пра Палессе дыскутуюць!
Наша старшыня Наталка Бабіна і знаны этнолаг Павел Церашковіч.
Заходзьце пагрэцца, задаць пытанне, выказаць ідэю.

More
FB-RSS feed for Таварыства ўкраінскай літаратуры пры СБП 2016-11-15 12:10:00
FB-RSS feed for Таварыства ўкраінскай літаратуры пры СБП 2016-11-15 12:10:00
Leave a comment

Радыё ва Украіне загаворыць па-беларуску

Радыё ва Украіне загаворыць па-беларуску Ва Украіне распачынае працу беларускамоўная праграма на FM-хвалі. Прадукаваць і трансляваць беларускія перадачы збіраецца чарнігаўская тэлерадыёкампанія Svoboda.fm. Гэта сапраўды падзея гістарычных маштабаў: за ўсё гісторыю ўкраінскай інфармацыйнай прасторы б…

More
НАРЭШЦЕ! Спакойнае, узважанае, тонкае і чалавечнае, можна сказаць праграмнае інтэрв’ю нашай старшыні.
НАРЭШЦЕ! Спакойнае, узважанае, тонкае і чалавечнае, можна сказаць праграмнае інтэрв’ю нашай старшыні.
Leave a comment

Будзьма беларусамі! » Наталка Бабіна: “Беларусы, улічвайце ўкраінскасць Берасцейшчыны!”

Беларуская пісьменніца – пра “палескі сепаратызм”, УПА, казакоў Хмяльніцкага ды міяндры памежжа.

More
Як РПЦ разбурае традыцыйную культуру? Калі ў Пінск прыйшоў “русский мир”?
Як РПЦ разбурае традыцыйную культуру? Калі ў Пінск прыйшоў “русский мир”?
Leave a comment

Як РПЦ разбурае традыцыйную культуру?
Калі ў Пінск прыйшоў “русский мир”?
Што ўнікальнае ёсць толькі ў Аўстралі ды на Заходнім Палессі?
Пра гэта ў нашым матэрыяле з Каўнаса: http://druzi.by/?p=1594

More