Автор: Таварыства ўкраінскай літаратуры пры СБП

Під Ковелем водій втік з місця пригоди

7 липня на автодорозі Луцьк-Ковель поблизу в’їзду в Ковель з боку Луцька сталася дорожньо-транспортна пригода. Зіткнулися Volkswagen чорного кольору, BMW Х5 – синього кольору, на литовській реєстрації. Volkswagen ушкоджений. Водій BMW втік з місця пригоди. Він направився у бік Луцька.

Ми видали “Справу” №4, вже четвертий білорусько-український альманах. І як тут багато всього: і біль, і сміх, поезія і проза, Білорусь, і Україна, і Польща. Тут згадуємо українців, які змінили історію не тільки своєї країни, але й Білорусі. Даємо слово білорусам, які змінюють суспільство сьогодні. В альманасі три автори з Берестейщини, які пишуть на рідних говірках: Кам’янеччини, Кобринщини, Березовщини.
Центральний твір “Справи” – роман “Сонька” Ігнация Карповича в перекладі на російську Наталки Бабіної. Це філігранна проза, в якій немає ні слівця зайвого. Це проза, над якою і смієшся вголос, і плачеш гірко. Книга визнана критиками найкращим романом початку XXI століття в Центральній Європі. Важко було вирішити з мовою перекладу. Чому російська – читайте всередині. У геніальному тексті нічого випадкового.
Головна тема номера – біль. Сподіваємося, це читання допоможе нам всім почати розбиратися зі своїм болем і переробляти його для подальшого блага. І краще розуміти один одного.
***
Мы выдалі “Справу” №4, ужо чацвёрты беларуска-ўкраінскі альманах. І як тут багата ўсяго: і боль, і смех, паэзія і проза, Беларусь, і Украіна, і Польшча! Тут успамінаем украінцаў, якія змянілі гісторыю не толькі сваёй краіны, а і Беларусі. Даем слова беларусам, якія змяняюць грамадства сёння. У альманаху тры аўтары з Брэстчыны, якія пішуць свае творы на родных гаворках: Камянеччыны, Кобрыншчыны, Бярозаўшчыны.
Цэнтральны твор гэтай “Справы” – раман “Сонька” Ігнацыя Карповіча ў перакладзе на рускую Наталкі Бабінай. Гэта філігранная проза, у якой няма ні слоўца лішняга. Гэта проза, над якой і смяешся ўголас, і плачаш горка. Кніга прызнаная крытыкамі лепшым раманам пачатку ХХІ стагоддзя ў Цэнтральнай Еўропе. Цяжка было вырашыць з мовай перакладу. Чаму руская – чытайце ўнутры. У геніяльным тэксце нічога выпадковага.
Галоўная тэма нумару – боль. Спадзяемся, што творы нумару дапамогуць нам усім пачаць разбірацца са сваім болем і перапрацоўваць яго для далейшага плёну. І лепш разумець адно аднаго.
Ми видали “Справу” №4, вже четвертий білорусько-український альманах. І як тут багато всього: і біль, і сміх, поезія і проза, Білорусь, і Україна, і Польща. Тут згадуємо українців, які змінили історію не тільки своєї країни, але й Білорусі. Даємо слово білорусам, які змінюють суспільство сьогодні. В альманасі три автори з Берестейщини, які пишуть на рідних говірках: Кам’янеччини, Кобринщини, Березовщини. Центральний твір “Справи” – роман “Сонька” Ігнация Карповича в перекладі на російську Наталки Бабіної. Це філігранна проза, в якій немає ні слівця зайвого. Це проза, над якою і смієшся вголос, і плачеш гірко. Книга визнана критиками найкращим романом початку XXI століття в Центральній Європі. Важко було вирішити з мовою перекладу. Чому російська – читайте всередині. У геніальному тексті нічого випадкового. Головна тема номера – біль. Сподіваємося, це читання допоможе нам всім почати розбиратися зі своїм болем і переробляти його для подальшого блага. І краще розуміти один одного. *** Мы выдалі “Справу” №4, ужо чацвёрты беларуска-ўкраінскі альманах. І як тут багата ўсяго: і боль, і смех, паэзія і проза, Беларусь, і Украіна, і Польшча! Тут успамінаем украінцаў, якія змянілі гісторыю не толькі сваёй краіны, а і Беларусі. Даем слова беларусам, якія змяняюць грамадства сёння. У альманаху тры аўтары з Брэстчыны, якія пішуць свае творы на родных гаворках: Камянеччыны, Кобрыншчыны, Бярозаўшчыны. Цэнтральны твор гэтай “Справы” – раман “Сонька” Ігнацыя Карповіча ў перакладзе на рускую Наталкі Бабінай. Гэта філігранная проза, у якой няма ні слоўца лішняга. Гэта проза, над якой і смяешся ўголас, і плачаш горка. Кніга прызнаная крытыкамі лепшым раманам пачатку ХХІ стагоддзя ў Цэнтральнай Еўропе. Цяжка было вырашыць з мовай перакладу. Чаму руская – чытайце ўнутры. У геніяльным тэксце нічога выпадковага. Галоўная тэма нумару – боль. Спадзяемся, што творы нумару дапамогуць нам усім пачаць разбірацца са сваім болем і перапрацоўваць яго для далейшага плёну. І лепш разумець адно аднаго.

Ми видали “Справу” №4, вже четвертий білорусько-український альманах. І як тут багато всього: і біль, і сміх, поезія і проза, Білорусь, і Україна, і Польща. Тут згадуємо українців, які змінили історію не тільки своєї країни, але й Білорусі. Даємо слово білорусам, які змінюють суспільство сьогодні. В альманасі три автори з Берестейщини, які пишуть на рідних говірках: Кам’янеччини, Кобринщини, Березовщини.
Центральний твір “Справи” – роман “Сонька” Ігнация Карповича в перекладі на російську Наталки Бабіної. Це філігранна проза, в якій немає ні слівця зайвого. Це проза, над якою і смієшся вголос, і плачеш гірко. Книга визнана критиками найкращим романом початку XXI століття в Центральній Європі. Важко було вирішити з мовою перекладу. Чому російська – читайте всередині. У геніальному тексті нічого випадкового.
Головна тема номера – біль. Сподіваємося, це читання допоможе нам всім почати розбиратися зі своїм болем і переробляти його для подальшого блага. І краще розуміти один одного.
***
Мы выдалі “Справу” №4, ужо чацвёрты беларуска-ўкраінскі альманах. І як тут багата ўсяго: і боль, і смех, паэзія і проза, Беларусь, і Украіна, і Польшча! Тут успамінаем украінцаў, якія змянілі гісторыю не толькі сваёй краіны, а і Беларусі. Даем слова беларусам, якія змяняюць грамадства сёння. У альманаху тры аўтары з Брэстчыны, якія пішуць свае творы на родных гаворках: Камянеччыны, Кобрыншчыны, Бярозаўшчыны.
Цэнтральны твор гэтай “Справы” – раман “Сонька” Ігнацыя Карповіча ў перакладзе на рускую Наталкі Бабінай. Гэта філігранная проза, у якой няма ні слоўца лішняга. Гэта проза, над якой і смяешся ўголас, і плачаш горка. Кніга прызнаная крытыкамі лепшым раманам пачатку ХХІ стагоддзя ў Цэнтральнай Еўропе. Цяжка было вырашыць з мовай перакладу. Чаму руская – чытайце ўнутры. У геніяльным тэксце нічога выпадковага.
Галоўная тэма нумару – боль. Спадзяемся, што творы нумару дапамогуць нам усім пачаць разбірацца са сваім болем і перапрацоўваць яго для далейшага плёну. І лепш разумець адно аднаго.

Максим Богданович
РОМАНС
Зірка Венера зійшла, заяскрілась,
Спогади світлі в душі розлила…
Чи пам’ятаєш: тоді, як ми стрілись,
Зірка Венера зійшла?
З тої пори я почав у крайнебо
Пильно вдивлятись і зірки шукав.
Тихим коханням горіти до тебе
З тої пори я почав.
Та розлучитись нам час наспіває:
Доля така, очевидно, вже в нас.
Міцно кохав я тебе, о мій раю,
Та розлучитись нам час.
Буду в далекім краю я марніти,
В серці любов затаївши свою;
Нічку від нічки на зірку глядіти
Буду в далекім краю.
Очі до зірки знеси — там зіллються
Позирки наші з потоком яси…
Щоб оживити кохання в розлуці,
Очі до зірки знеси…

© Дмитро Щербина, переклад з білоруської, 2017.
Максим Богданович РОМАНС Зірка Венера зійшла, заяскрілась, Спогади світлі в душі розлила… Чи пам’ятаєш: тоді, як ми стрілись, Зірка Венера зійшла? З тої пори я почав у крайнебо Пильно вдивлятись і зірки шукав. Тихим коханням горіти до тебе З тої пори я почав. Та розлучитись нам час наспіває: Доля така, очевидно, вже в нас. Міцно кохав я тебе, о мій раю, Та розлучитись нам час. Буду в далекім краю я марніти, В серці любов затаївши свою; Нічку від нічки на зірку глядіти Буду в далекім краю. Очі до зірки знеси — там зіллються Позирки наші з потоком яси… Щоб оживити кохання в розлуці, Очі до зірки знеси… © Дмитро Щербина, переклад з білоруської, 2017.

Максим Богданович
РОМАНС
Зірка Венера зійшла, заяскрілась,
Спогади світлі в душі розлила…
Чи пам’ятаєш: тоді, як ми стрілись,
Зірка Венера зійшла?
З тої пори я почав у крайнебо
Пильно вдивлятись і зірки шукав.
Тихим коханням горіти до тебе
З тої пори я почав.
Та розлучитись нам час наспіває:
Доля така, очевидно, вже в нас.
Міцно кохав я тебе, о мій раю,
Та розлучитись нам час.
Буду в далекім краю я марніти,
В серці любов затаївши свою;
Нічку від нічки на зірку глядіти
Буду в далекім краю.
Очі до зірки знеси — там зіллються
Позирки наші з потоком яси…
Щоб оживити кохання в розлуці,
Очі до зірки знеси…

© Дмитро Щербина, переклад з білоруської, 2017.

Дорогі друзі, дарагія сябры! Таварыству ўкраінскай літаратуры вельмі радасна віншаваць вас з Новым годам.
Зычым нам усім здароўя, спакою і паболей радасных дзён. 
Няхай новы год стане натхненнем. Няхай будзе яшчэ больш сустрэч паміж беларусамі і ўкраінцамі, яшчэ больш кніг, яшчэ больш дыялогаў!
А ўжо зусім хутка, спадзяемся, зможам парадаваць вас і сябе новым, канцэптуальным нумарам “Справы”.
А пакуль – свята. Віншуем, любімая Украіна!  Вітаємо, люба Білорусь!
Дорогі друзі, дарагія сябры! Таварыству ўкраінскай літаратуры вельмі радасна віншаваць вас з Новым годам. Зычым нам усім здароўя, спакою і паболей радасных дзён. Няхай новы год стане натхненнем. Няхай будзе яшчэ больш сустрэч паміж беларусамі і ўкраінцамі, яшчэ больш кніг, яшчэ больш дыялогаў! А ўжо зусім хутка, спадзяемся, зможам парадаваць вас і сябе новым, канцэптуальным нумарам “Справы”. А пакуль – свята. Віншуем, любімая Украіна! Вітаємо, люба Білорусь!

Дорогі друзі, дарагія сябры! Таварыству ўкраінскай літаратуры вельмі радасна віншаваць вас з Новым годам.
Зычым нам усім здароўя, спакою і паболей радасных дзён.
Няхай новы год стане натхненнем. Няхай будзе яшчэ больш сустрэч паміж беларусамі і ўкраінцамі, яшчэ больш кніг, яшчэ больш дыялогаў!
А ўжо зусім хутка, спадзяемся, зможам парадаваць вас і сябе новым, канцэптуальным нумарам “Справы”.
А пакуль – свята. Віншуем, любімая Украіна! Вітаємо, люба Білорусь!

Запрашаем на новы дынамічны і сімпатычны сайт брэсцкіх украінцаў!
http://prosvit.org/
Запрашаем на новы дынамічны і сімпатычны сайт брэсцкіх украінцаў! http://prosvit.org/

Запрашаем на новы дынамічны і сімпатычны сайт брэсцкіх украінцаў!
http://prosvit.org/