Brześć не Бересть

Віктор Місіюк, Культура
16/06/2020, 1 Comment

В 34 номері газети “Сын беларуса” за 1924 рік з’явилася коротка публікація під назвою “Старадавнія магілы”:

Усх. Аг.” паведамляе, што у Бярэсьці, пры работах па правядзеньні трамваю, наткнуліся на тры вельмі старыя магілы – з рознымі прадметамі з бронзы“.

Отже в 1924 році в місті сталося археологічне відкриття. Сенсація. Врахувавши вид транспорту, сенсація подвійна.

Бересть – місто залізничників, тому імовірність будівництва трамваю тут була досить велика. Вузькоколійна залізниця вела до Берестейської фортеці, проходила через Берестейську і Тереспольські брами. Як згадує Данута Ващуківна-Каменецька до центру міста офіцерські родини їздили маленьким потягом. Можливо потяг заміняли трамваєм. Справа в мові. Під час перекладу нерідко виникають інші реалії. До прикладу назва Берестя за посередництвом латинської і польської мов в російський мові зазвучала на західнослов’янський манір (рос.Брест). Але бувають і протилежні приклади. Автор статті не був знайомий з мовною традицією, тому називає місто “Бяресьцєм”, тому ставив наголос замість першого складу на другий, але він добре розумів, що східнослов’янське місто має писатись з повноголоссям.

Мирний договір 1435 року

Ще до Першої світової війни в місті Бжесць-Куявський, який так і проситься на польський манір називати Бжешьчь, існувала конка – конний трамвай. В 1924 році в місті йшло активне будівництво. До нього включено Цурковню, Карасково, Румакі. Очевидно, слідом йшло дорожне будівництво. Місто є клондайком для дослідників пізнього неоліту і ранньої бронзової доби. У свій час Конрад Яжджевський одкрив на околиці міста найдавніші на території сучасної Польщі поселення землеробів. Вважається, що відкриття довгих хат з-під Бжесця потрапило до усіх європейських підручників археології. Професор Яжджевський відкрив в місті 14 фаз колонізації, в тому кілька кПраці археологам тут вистачає до сьогоднішнього дня. Один з них Ришард Григель присвятив цій темі окрему монографію “Неоліт і початки епохі бронзи в районі Бжесця Куявського і Ослонок”.

Зрештою, Бересть і Бжесць легко поплутати через по причині однакового звучання обох назв в польський мові. Найбільш поширений приклад – бжеський мирний договір 1435 року. Поплутати легко. Тим більше, що до підписання миру причетний король Ягайло і договір стосується не тільки Польського королівства, але й Великого князівства литовського. В “Russia Mediaevalis” в 1979 році окремо згадували про те, що така плутанина вводить читача в оману. Будьмо уважні. Не піддаваймося спокусам неверифікованої історії. 

1 thought on “Brześć не Бересть”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *