Скуоль взявся бусьол?

Зобачив Буог, що недобре зробив, що створив гадуов, жабуов і ящурок. Позбирав їх всіех в мішок, зав’язав його і сказав Іванові: “Іване! На занеси той мішок на ріку, туолько не заглядай в мішок, і кінь його в воду”. Взяв Іван мішок на плєчи і понюос його до ріки. Йде собіе дорогою, а його все кортит заглянути в мішок, що там такоє є. Пришов на муост, не витерпів і зачав розв’язувати мішок. Як туолько трошкі розв’язав, гадина вся і повтікала, і попадала в воду, і порозбігалася по земліе. Тогди Буог сказав:…

Read More

Полтавець Дмитро Євтушенко (ВІДЕО)

В Бересті живе чимало українців, які народилися в різних краях, в тому числі в так званому Сірому клині, в степних районах Росії та Казахстану. Один з них Дмитро Євтушенко поділився своїми спогадами про рідне село. Українець за походженням і паспортом він вже давно не говорить на мові дитинства. Згадує про спорідненість з поетом Євгенієм Євтушенко. Фенотип та психотип їх настільки близький, що де-які знайомі Євгенія вважали Дмитра його рідним братом. Пана Дмитра турбує подальша доля українсько-російських стосунків. Воно й зрозуміло: свіжа пам’ять про полтавське коріння, чимало друзів серед берестейських українців, родичі…

Read More

Двомовність в Лужиці – Zweisprachigkeit in Lausitz (ФОТО)

Лужиця – то невелика плямка на карті Німеччини, де живуть наші “найбільш західні” брати-слов’яни – лужицькі серби. Тільки не плутайте з балканськими сербами, хоча, фахівці припускають їх загальне походження з подальшим відділенням один від одного. Лужичани відносяться до західної гілки слов’янства. То потомки тих слов’янських племен, які тисячу літ назад з перемінним успіхом воювали з німецькими племенами і приймали на себе “Drang nach Osten” (“Натиск на Схід”). Сусідам лужичанів, – бодричам, лютичам і іншим, не пощастило, тепер на їх землях міститься Германія, а про їх самих залишилися тільки згадки. Протягом другого тисячоліття…

Read More

“Осіння палітра” ковельських митців (ВІДЕО)

Ковель очима художників: до професійного свята ковельські майстри пензля підготували нову експозицію своїх картин під назвою “Осіння палітра”. – “У нас в кожного є основна робота. А художній напрямок — це скоріше хобі… Але, якщо ти художник в душі, то він буде творити всюди…”, – каже художниця Світлана Солодун.   Світлана Солодун — одна із співорганізаторів творчого об’єднання ковельських художників “Підкова”. Його учасники прагнуть стимулювати творчий розвиток, обмінюватися досвідом, шліфувати власний художній стиль. Такі колективні виставки — чудовий майданчик для спілкування художників, джерело нових творчих ідей. – “Приходимо, дивимося, які…

Read More

Ліричний дует Вікторії Левчук і Аліни Дворак (ВІДЕО)

Дует Вікторії Левчук і Аліни Дворак був відібраний обласним журі фестивалю національних культур “Суквецце культур”. Пісня “Ой, у вишневому саду” ввійшла у двійку найкращих українських номерів, які виставили на фестиваль колективи Малоритського району. Малоритські красуні поставили перед собою дуже складне завдання. Виконання цього твору під акустичну гітару не дає можливості приховати будь-які хиби від чутливого вуха. У такому вигляді твір звучить камерально, а це передбачає, що в залі будуть справжні цінителі якісної музики. 14 жовтня 2017 р. дует виступив на сцені Малоритського палаце культури перед місцевими глядачами і республіканським журі….

Read More

Білоруську мову в Ірпіні вивчають 12 років (ВІДЕО)

14 жовтня білоруська редакція “Радіо Свобода” опублікувала репортаж про вивчення білоруської мови в Україні. В одній зі шкіл Ірпеня Київської області вона вивчається вже 12 років.   Як ва Ўкраіне вывучаюць беларускую мову А паглядзіце, як ва Ўкраіне дзеткі вывучаюць беларускую мову تم نشره بواسطة ‏‎Радыё Свабода‎‏ في 14 أكتوبر، 2017 За домовленістю Президентів Білорусі та України, яка була досягнута в липні 2017 року, українську мову почнуть вивчати в Берестейській області.

Read More

Чубаті акценти “Суцвіття культур”

14 жовтня в Малориті вчетверте відбувся обласний етап фестивалю національних культур “Суквецце культур”. Чому організатори вибрали цей райцентр? Причин кілька. Район традиційно має міцні вокальні колективи, які регулярно виступають разом з берестейськими співаками на головних сценах області. До того ж за Малоритчиною, яка географічно з’являється одним з найпівденніших районів республіки, з одними з найбільш масових переходів з Україною, закріпився стереотип району з найбільшою кількістю українців і найміцнішими українськими впливами. Тим більше, що тут порівняно добре зберіглись твори традиційної культури, в тому числі насичений геометричним орнаментом малоритсько-ратнівський стрій. Тому не диво, що до фестивалю…

Read More

З’явився відеоролік дестинації Каменець-Пружани

Відео створено в рамках проекту «Підтримка сталого розвитку туризму в Білорусі», на який Євросоюз виділив майже 1,6 млн євро. Проект реалізується з серпня 2015 року і в лютому 2018 року має завершитися. Ролік нагадує про цікавий різноманітний світ навколо нас, якого не побачиш сидячи на одному місці: головний герой відкладає свої робочі плани і з рюкзаком їде шукати пригод. Доброї якості відео включає, у тому числі повітряні з’йомки культурних, природних  об’єктів Каменеччини і Пружанщини: Стовп Каменецький, палац в Ружанах, Біловезька пуща, урочище Грушка, костел у Вовчині і інше: Довідка: Дестинація  –…

Read More

Вірш, який проймає до дрожі (ВІДЕО)

Один з нумерів крайознавчого видання «Наш край Загороддє» №28-29 за 2013 рік цілком присвячений регіональній культурі та мові. Редактор часопису Сергій Граник помістив в ньому текст записаний у рідного дядька Олексія Млинчика 1924 року народження, який мав вивчити його від свого батька Степана Млинчика 1897 року народження. Враховуючи те, що активний час засвоєння складних текстів, які передаються наступному поколінню, зазвичай припадає на молоді роки інформаторів, виходило б, що він був відомий жителям Дорогичинщини вже в 20-і роки ХХ століття. Більше, крім того, що це «народна творчість і елемент поезії на…

Read More

Тут і Буг тече близенько (ВІДЕО)

ТУТ БАТЬКIВЩИНА Тут і Буг тече близенько,  Б’є з землі криниця. Побіч тут з селом сусіднім Річка Розтяжниця. І не тільки на Великдень Сонце вранці грає — Тут на рідній мові пісню Соловей співає. Тут колись мій батько землю Орав, поле сіяв, І не раз в війну страшенну Вихор смерті віяв. Тут колись-то моя мати (Не забуть ніколи), Зустрічала з фронту брата, А мене — із школи. Тут я ще зовсім маленьким Коня водив пасти, Вечорами з бахурами Бігав груші красти. Звідси ми, селянські діти, З батькової хати Розлетілися по…

Read More