
Камені
Рублений ритм нового вірша Олексія Диковицького є пульсуючою емоцією страждання. Внутрішні духовні процеси тільки здалеку можуть виглядати як аморфно-ефірні. Вони мають виразну енергетичну природу - ріжуть, тиснуть, рвуть, здіймають не гірше за стихі
Культура 2 дні назад Leave a commentРозплата
В світі закономірностей, причинних зв'язків, аже до ефекту метелика нескладно уявити що кожна людська інтенція, дія лишає слід, має етичний вимір. Одповідно до того, як вписуються вони в небесні закони вселенська справедливість вимірює кару чи миліст
Новини 4 дні назад Leave a commentВіра в мойого Бога
Як то кажуть: "Без Бога ні до порога". В недавньому минулому в нашому краї часто можна було почути про ляшську віршу, руську віру, а слідом за тим про ляського бога і руського бога. "Віра без діла мертва," - написано у Писанні. По справах пізнається
Культура 6 днів назад Leave a commentПокинути тебе не маю сили
Новий вірш Олексія Диковицького - розмова господаря з хатою, якою він жив, а тепер поміняв на небеса. Вірш нагадує весільну пісню в який молода прощається з батьківською хатою, промовляючі не єї, дякуючі за все добре, що було в ній, а його ж немало.
Культура 1 тиждень назад Leave a commentЗ сердейком шальоним
Без пошуку, без клопоту, без загадок, без руху як жити? З кам'яним замшілим серцем добре бути астероїдом з космічних глибин. Але людська природа любить гараче (щоб просто з полум'я да на стіл, щоб запах на всю хату, щоб танцювало як вогник свічки у р
Культура 2 тижні назад Leave a commentТэмный розлык
Без руїнування складно собі уявити всесвітній процес змін. Але біль втрат, яку приносить демонська сила знищення буває безмежною. В такий момент нищівний тиск, здається, здатен остаточно розмазати сліди усього, що може бути цінне, дороге. І коли в ду
Культура 2 тижні назад Leave a commentСлід покынуты трывалый
Новий вірш Олексія Диковицького присвячений темі земних і небесних слідів людського життя. Кожен рух души покидає свій слід в людських справах. Кожен з них як камінець, який використовували на суді давні греки, чорний чи білий. Як в мозаїці з маленьк
Новини 2 тижні назад Leave a commentДід Іван. Найду себе
розділ 1-2, розділ 3, розділ 4, розділ 5 Фантастично виглядає розмова з предком, якого не бачив у очі не тільки ти, але й твої батькі про його слабую мають уяву. І мова не про далеку родину, а про третє-четверте покоління. Для світу про якому прок
Культура 2 тижні назад Leave a commentДывный світ навколо
Кожна сповідь під час коронавірусної пандемії стає особливою. Тим більше, якщо то синівська сповідь. Хвороба може забрати одне з найцінніших - пам'ять, але є таке, що хотілося б забути. Тож як добре було б, щоб з виздоровленням зникла не тільки фізич
Культура 3 тижні назад Leave a commentДід Олэксій. Робы найліпш як вміеш, і робы з охотуй
В поемі Олексія Диковицького з'явилося нове відкриття - внутрішній діалог, в якому предки слухають одне одного, оцінюють сказане, почуте і хочуть знати більше про те, чим живуть їх нащадки. В сумі з попередніми фрагментами така розмова, викликана час
Культура 4 тижні назад Leave a commentБаба Дуся
З чого складається культурна самобутність? З дрібниць, які поєднавшисть утворюють безмежну мозаїку життя. Кожна звичка, кожне вправне вміння, улублені смаки - часточки каркасу прийнятих порядків. Для когось другий хліб - картопля, а десь на першим
Культура 4 тижні назад Leave a commentДіди (поема)
Які асоціації викликають у вас слово Діди? Само собою, так називають старіших в роду чоловіків, старіше покоління. А ще традиційно, так окреслювали усіх предків, родичів, яких вже нема в живих. В календарному році є чотири основних поминальних дня,
Культура 1 місяць назад 1 CommentГой ты мое горэ
Горе - одна з найпоширеніших тем журливних, ліричних народних пісень. Як його з ним бути, коли воно раптом вчепиться? Могло б затягнути його трясовиною, але вони осушені. Буває, ніяким способом його не позбутися, до самого останнього дня. Новий вірш
Новини 1 місяць назад Leave a commentНэ обмынэ оно однэ
Новий вірш Олексія Диковицького є інтимною сповіддю. При тому в ньому нема пікантної скандальності, незручних зізнань. Він про іншу глибинну правду, яку вирішив оголити автор, про те, що в світі є сила яка здатна протистояти гвалту, зневажанню, руйну
Культура 1 місяць назад Leave a commentПрысныв раз Грыц
Час категорія особлива. Хвилина, мить життя є фантастичним шансом. І кожен наш крок - жертва на олтар, чи то добра, чи то зла. При тому пасивність теж є характеристикою в тих категоріях. Як шкода змарнувати хвилину на недобре діло. Повнота життя, ваг
Культура 1 місяць назад Leave a commentЯ – готовый до бою з тобою
Не опускаються руки, бо непідрізані крила, парить дух коли мова іде про бій за те, що є суттю життя. І хай знають, бачать, цінять те тільки самі близькі люди, а вага незламності велика, бо ціна її перемога над могутнім ворогом. Новий вірш Олексія Дик
Культура 2 місяці назад Leave a commentТак сэрдэнько тыснэ
Коли не чути пісні соловейка, то або його заглушив гуркіт світу, або самому співцю весни не здоровиться. Чому люди стільки говорять про мову, звертають увагу на пісню? Вони як температура тіла, індикатор того, що культура перемогає викликану обставин
Культура 2 місяці назад Leave a commentТяжко жити?
Вага клопотів, муки буденності марніє у порівнянні з життєвими викликами, які витримали ті, кому ми сучасні зобов'язані життям. Сила духа дозволяє витримати те, що не завжди витримає сталь чи камінь. Варто посміятися над "трагедіями" які влаштовуємо
Новини 2 місяці назад Leave a commentМітэму кому сказаты слово за обідом
Люди розмовляють з телевізором, дзеркалом, тваринами, грибами. Бо як до Другого звернутить, як не по людську? Як бути без слова. Воно цілюще і не раз озиветься, дасть знати про те, що не даремно було сказане. Ним будується світ, бо ж "першим було Сло
Новини 2 місяці назад Leave a commentНочэнька ты літня
Літні ночі, річковий туман, дівоча краса і закохані над рікою життя. Додайте до тих образів ще молоде вино чи розплетену косу і голова сама закружляє під мелодію вальсу. Так закохувались діди, так губляли голову батьки і ми теж такі були. Було, але н
Культура 2 місяці назад Leave a commentЯк дар такый Буг дав