Мовна спадщина потребує збереження без жодних змін чи трансформацій, в такому вигляді, які вона формувалася на протязі віків, а навіть тисячоліть. Тема культурної спадщини актуальна в зв’язку із офіційними святкуваннями тисячоліття першої згадки Берестя. Оскільки місто разбудовується, з’являються забудовуються нові вулиці, історик Антось Дацкевич на своїй сторінці в facebook виступив у підтримку збереження історичних назв: […]

Навесні 2019 року з’явилася книга Анатолія Гладищука “Res publica” з серії “Замок Берестейський”. В кожній з книг автор піднімає проблему офіційної назви центра Берестейського Побужжя. Розглянув низку джерел автор робить висновок про те, що щонайменше до Люблинської унії в діловодстві використовувалась  питома традиційна назва міста: “Як видно Бересть до кінця ХVI століття не зраджував своєму імені, що […]

Остап Лапський відомий як майстер слова, який плекав його культуру і у своїх віршованих ескізах демонстрував як виглядає творчий процес з середини, які інструменти тримає в майстерні поет. Уродженець Поліського воєводства звертався і інших увагу звертав до мовної спадщини своєї малої батьківщини. Бо не лише він говорив мовою Кобринщини, а рідна сторона промовляла його вустами. Низка таких […]

Умлаут в берестейських говірках привертав увагу відомих мовознавців, вихідців з регіону Івана Сидорука (Паульса), Федора Климчука, Івана Лучиця-Федорця. Цей звук в сучасному періоді цілком невідомий білоруським, російським, словацьким і чеським говіркам. В говірках інших слов’янських мов він зустрічається, але далеко не завжди в тій позиції, що й у берестейських говірках. Як з’ясували науковці, умлаут в берестейських […]

“Мої предки споконвіку говорили діалектом. Хоча славетний діалектолог М. Толстой вважав наш діалект дуже близьким до літературної української мови. Але вчити українську у них можливости не було. У мене та моїх дітей — вже є, хоча міцно обмежена. Але мені приємно, що в новому правописі ураховані мовні практики моїх предків, моя, моїх дітей :)” – так […]