Мітки: поезія

Поїдеш на море

Новий вірш Олексія Диковицького можна було б перекласти на старовинний лад як “пливи горе за водою”: Пойідэш на морэ Там вкусыш гора Сонцэ палыть З нуг валыть  Нэма шчо робыты Оно в воді сыдіты Бы той шчупак От так, чувак Попыв бы пыва Закусывшы слывой А воно нэ холоднэ Стойіть во оньдэ Аж дождж полыв […]

More
Береза-Картузька. Спогади про автора поеми

85 років тому, 6 липня 1934 року “ізоляційний” табір в Березі-Картузький прийняв перших п’ятьох в’язнів. До табору без суду потрапляли ті, хто на думку локальної адміністрації представляв загрозу для громадської безпеки і порядку. Серед в’язнів було чимало представників освічених, творчо обдаровних людей. Один з них, Олександр Гаврилюк, увіковічнив свої варження від перебування в концтаборі в поемі.  Олександр […]

More
Купыв бы мо коня

Новий вірш Олексія Диковицького про пограниччя, яким є життя. Кому ввижається занепадництво, хай читає Фальківського. Чи то “пісень нема веселих на Поліссі”, чи то не може бути кохання без розлуки. “Кунь” – культурне альтер его, анімус так необхідний душі, привільне міцне незрадливе несвідоме. Скільки про нього переспівано народних пісень: Купыв бы мо коня, А шчо […]

More
До витоків своїх вертаюся

20 червеня в Зарічненський центральній районній бібліотеці о 11:00 почнеться творча зустріч “До витоків своїх вертаюся” з поеткою Зінаїдою Савіло з Пинська.  Притулила до серця хустину Я сьогодні, матусе, твою. Притулила її, мов дитину, Наймилішу на світі свою. Зберігала її ти для мене, Хоч вона пасувала тобі. Саме краще твоє, сокровенне, Я залишила, мамо, в […]

More
Не приде, не стукне

Федір Рацик опублікував 5 червеня 2019 р. на сторінці в fb короткий вірш написаний на говірці містечка Мотоль про порожню хату: І нэ прыдэ ныхто на порыг І нэ стукнэ ў сінюх клямка Нэ запахнэ на столі пэрыг Нэ розбудыть півень зранку

More