Вірш, який проймає до дрожі (ВІДЕО)

Один з нумерів крайознавчого видання «Наш край Загороддє» №28-29 за 2013 рік цілком присвячений регіональній культурі та мові. Редактор часопису Сергій Граник помістив в ньому текст записаний у рідного дядька Олексія Млинчика 1924 року народження, який мав вивчити його від свого батька Степана Млинчика 1897 року народження. Враховуючи те, що активний час засвоєння складних текстів, які передаються наступному поколінню, зазвичай припадає на молоді роки інформаторів, виходило б, що він був відомий жителям Дорогичинщини вже в 20-і роки ХХ століття. Більше, крім того, що це «народна творчість і елемент поезії на…

Read More

Тут і Буг тече близенько (ВІДЕО)

ТУТ БАТЬКIВЩИНА Тут і Буг тече близенько,  Б’є з землі криниця. Побіч тут з селом сусіднім Річка Розтяжниця. І не тільки на Великдень Сонце вранці грає — Тут на рідній мові пісню Соловей співає. Тут колись мій батько землю Орав, поле сіяв, І не раз в війну страшенну Вихор смерті віяв. Тут колись-то моя мати (Не забуть ніколи), Зустрічала з фронту брата, А мене — із школи. Тут я ще зовсім маленьким Коня водив пасти, Вечорами з бахурами Бігав груші красти. Звідси ми, селянські діти, З батькової хати Розлетілися по…

Read More

“Магдебурзьке право моєї душі”

26 вересня в Берестейському державному університеті імені Пушкіна відбулося урочисте вручення премії Берестейського облвиконкому імені Володимира Колесника. В області поезії одним з лауреатів стала жителька Каменця Анастасія Нарейко, за поетичну збірку “Магдебурзьке право моєї душі” (2013). Криниця: Навіны Камянеччыны

Read More

Творити треба

Творити треба, а не руйнувати, Коріннєм в руднє прорости. Хай там кажуть, що ми не солдати, Але ми-то знаєм – я і ти.   Хто сказав, що сам не навоюєш? А в двох, чи бульш і Віру нам? Хто сказав, що Світу не вратуєш І не поліпшиш хоч на грам?   Хтось скаже – легше нападати … Нє, справедливий спосіб є: В чужинцюв добре переймати, А боронити, множити своє.   Василь СТАСЮК говірка с.Лукове Малоритського р-ну

Read More

Полiськэ полотно

В руці судьбы душi вэрэтёно Покуль  дрыжыть … То плачэ, то спывае. Душя накручуе і в нытку сповывае Лён золотый, будэннэ толокно. І кружять голову, п’янять волошкы – дiты нэба, Жарынкы маку в травах на мэжі. А памнять вытрясае мэрэжі Дытынства… Шчо шэ трэба? Хай ныточка быжыть i тчэцьця хай з такымы ж В основы, якуй згныты нэ дано. Полісьсе – домотканэ полотно … Мы ныточкы основы твэйi. Стасюк В., 23.10.1990 р.

Read More

Радуйся, моя дівчино

Радуйся, моя дівчино, Що весна твоя настала! Українськая калино! Українськая Світлано! Співай пісеньку веселу Про велику Україну. Україну, за якую Батько наш Тарас загинув. Співай пісеньку веселу Не про дим і про заграви, А про сонце миру красне, Про звичайні в небі хмари. Співай пісеньку веселу Про дівочеє кохання Чисте, вірне, романтичне Без класичного страждання. 4/ІХ-68 р. Борис Єпішко вірш присвячений “В.Л.Р.” публікується вперше

Read More

Юстина Королько. Поезія з Підляшшя

Юстина Королько народилася 2 серпня 1982 року. Перший свій вірш написала маючи 7 років. Її поетичні твори нагороджувалися на польських і білоруських конкурсах. Перші вірші, написані говіркою села Вуолька ґміни Вуорля на Підляшші, з якої Юстина веде свій рід по материнській лінії, були надруковані в українському підляському журналі “Над Бугом і Нарвою” у 1997 році. Наступний вірш був написаний на початку 2000-х років. Він з’явився на світ у літературному додатку до згаданого журналу під назвою “Між золотом і смертьою” у 2005 році.   шукала я дому в твоїх долонях тепла змерканя і довгіх…

Read More

Кобылка

Хто на світы жывэ і шчэ раньшэ жыў, Кажын тую казку знае, Як мужык пану гуся роздэлыў. А мні хочэцца росказаты Про жоночыну з нашого сэла, Розумну і хітровату, Ганною еі було зваты. Нэ гуся – кобылу роздэлыла, Ныкого нэ мынула, нэ забула, Усіх у сэлі надэліла. У Стэпана бэда случыласа, Кобыла жэрэбыласа, Да нэ так собі обышлоса, Дорэзаты еі прышлоса. Усі ў сэлі про гэтэ зналы І Стэпану спочувалы. На вэчорках люды булы І між собою про бэду Стэпанову Бэсэду вэлы. Там і Ганна сэділа і гэтак гомоныла: -Хватыть…

Read More

Студентка з України пише поезію по-білоруську

Поки на факультеті філології та журналістики  Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у Луцьку тільки планується ввести вивчення білоруської мови, студенти вже створюють поетичні твори на мові північного сусіда України. Вашій увазі вірш Юлії Фінковської, талановитої поетеси, студентки факультету філології та журналістики.   Глядзі на мяне! Пакуль квецень носіць пад сэрцам будучыя абрыкосы, пакуль віны ў лісце вінаградным тужліва галосяць, пакуль смак чараўніцтва цячэ з паветра ў косы, пакуль месяц яшчэ босы, глядзі на мяне! Глядзі на мяне! Я мару, каб яблыкі падалі тут таксама глуха, каб мары, як мора, цяклі да…

Read More