Мітки: поезія

У кого жинка артистка

Жинка в мене ни плохая Нима що казате До роботе менш охоча Но що вже спивате Як женевся брав ейи Хорошу и здорову За час де що есть поробить, И ведоить корову А як включелась в артисте Начала спивате Одна, и тую корову Мусю продавате. Бо щоб в мене була помощ Булеб яке дите А […]

More
Нехай

Пан Великий, Пан Могутній – Знову сказав мені Пан: “Ти залиш свої покути, Бо кохання ти боян!! Про весну і про кохання Як співав ти, так співай … На прохання й без кохання Ти співай про Божий Рай!! Нехай люди навчаються Як в любові добре жить, Нехай вони стараються З Паном, Господом дружить!! 4/V-2001 г. […]

More
Невже я буду останнім

Невже я буду останнім, хто тримається за хутір? Бо мій швагер Іван з самим що ні на є шляхетським прізвищем буде казати: -Ні, я не хочу герба “Радван”. Я хочу бути колгоспником. А ще одна родичка, маючі за плечима університет докладає неабияких зусиль, щоб скласти собі хлопсько-люмпенський родовід. 2013, Пинськ В’ячеслав Панковець

More
Дідове коритце (ВІДЕО)

Свікра молода невістка не злюбила страх старого за одним столом і сісти каже більше з ним не можу. Він не акуратний дуже, їжа з рота випадає У мене аж верне душу, як він до стола сядає. Треба виселить небогу У клуню із хати, бо дурні манери могутть дітки перейняти. Дай у хаті тіснувато – жінка […]

More
Зачабаречівся высоко

Зачабаречівся высОко — Народ мурашкамэ казався. Чавев з людэй остатне сОкэ. Народ тэрпів, но огрізався. Но можэ лопнутэ тэрпЭць… Мурашкэ раптом озвіріють, Бо розум вжэ давно кіпэть… Тогді й розумнэ подуріють. ЗачабарЕчоны вісоко ЗастракнУв з бідою-гОрам– Ны пролыкнУтэ той кусок, Шчо одобрав з чужого горла! Пэтро Чічік.

More