Берестейська унія. Калугери

Віктор Місіюк, Культура
02/06/2021, 1 Comment

Одне з рішень, прийнятих вселенським патріархом Ієремією ІІ на Берестейському синоді 6 серпня 1589 року, було закріплено окремою грамотою виданою єпископу луцькому Кирилу Терлецькому. Головна її думка зводиться до наступного: “А про тожъ, отнынѣ, и по вси часы, на вѣки, хочемъ мѣти и приказуемъ тобѣ, епископу Луцкому и Острозкому Кирилу Терлецкому, нынѣ и напотомъ будучимъ, абы еси твоя святыни таковыхъ, прихотятъ ли литургисати, или иные дѣйства церковные справовати, въ парафіи своей не допущалъ; а который бы ся хотѣлъ сему писанью нашему спротивити на такового буди отъ … анафема, а от нашего смиренія неблагославеніе, в сій вѣкъ и въ будущій”.

Калугер на малюнку ХІХ століття. Монах-василянин

Кого і по який причині не повинен був пускати Терлецький? Судячи з  запису залишеному на грамоті Іпатієм Потієм йшлося про  обмеження впливів так званих калугерів – старців, мандрівного духовенства, які прибували з-за меж київської митрополії. Згадані старці не були звичайними мандрівними чернцями, представниками зубожилих монастирів. Йшлося про тих, хто мав право правити Службу Божу, а тобто про церковних ахрієреїв (єпископів, архієпископів, митрополитів, патріархів). Саме вони за церковними канонами могли здійснювати всі Таїнства і священодії.  Тобто Вселенський патріарх забороняв ієрархам інших церков втручатися в справи київської митрополії. З інших джерел відомо, що іноземні архієреї користувалися прихильністю православних можновладців, підтримували останніх в конфліктах з місцевими єпископами. Завдяки патріаршій грамоті у митрополії з’явився механізм, який дозволяв урегулювати ситуацію. Нагляд за нею був покладений на новопризаченого патріаршого екзарха тобто Кирила Терлецького. 

1 thought on “Берестейська унія. Калугери”

Залишити відповідь