Збір старих ліків

Віктор Місіюк, На здоров'я
13/05/2021, Leave a comment

Правила роздільного збору відходів міцно увійшли в звичку багатьох жителів Пинська. У 2020 році в місті навіть пройшла масштабна акція «Роздільний збір – в кожен дім». У великих мікрорайонах працювали пересувні пункти збору, волонтери допомагали одиноким і літнім городянам виносити непотрібне сміття з квартир. Інфраструктура для роздільного збору скла, пластику і паперу давно створена, але до сих пір в місті не налагоджена система збору та утилізації побутових фармацевтичних відходів. Її як такої просто немає.

Чітке бачення вирішення проблеми є у Центру екологічного та соціального розвитку. Його ініціативна група ще в серпні 2020 запустила пілотний проект «Природа без фармацевтичних відходів», який повинен був охопити якомога більше міст Білорусі. У вересні того ж року директор Центру і керівник пілотного проекту Вікторія Калач склала звернення до місцевої адміністрації Пинська:

«Ми звернулися з пропозицією взяти участь в пілотному проекті: встановити три пункти збору побутових фармотходов в установах охорони здоров’я міста, а також проінформувати населення про те, як правильно утилізувати прострочені і непридатні лікарські засоби.

Пинський міськвиконком погодився підтримати пілотний проект. Навіть були підписані договори з Пинської міською поліклінікою та центральної поліклінікою, а також дитячою лікарнею про співпрацю і безоплатне користування контейнерами. На початку жовтня домовилися на їх установку, а напередодні обумовленого дня отримали відмову.

Пояснення таке: Центр екологічного та соціального рішення не входить до переліку організацій, яким державне майно надається в безоплатне користування. Нам запропонували укласти договір на оренду площ в поліклініках. Також відповіли, що в місті вже реалізується проект зі збору медичних відходів в середній школі №3».

У фойє середньої школи №3 дійсно встановлений спеціальний контейнер зі збору від населення прострочених або непридатних медичних препаратів. Ще в 2015 році пинські школярі разом з педагогами розробили проект «Шлях зіпсованої таблетки» і стали переможцями конкурсу екопроект «Зеленка». Виграний грант використовували на придбання спеціальних антивандальних контейнерів для збору прострочених ліків.

«Ідея працювати над темою утилізації прострочених або прийшли в непридатність медичних препаратів прийшла до нас завдяки дуже щільній роботі установи освіти в галузі охорони навколишнього середовища та енергоресурсозбереження,» – розповідає директор школи №3 Пинська Олена Лобачевська .

«Ми звернули увагу на те, що люди досить рідко проводять ревізію домашніх аптечок. Ми задалися питанням: а куди йдуть незатребувані ліки? Діти провели соцопитування населення і написали наукову роботу. Виявили дві основні категорії громадян, які найбільше накопичують прострочені медичні препарати: люди похилого віку і автовласники, які оновлюють свої аптечки під час проходження техогляду,» – продовжує директор.

Учні школи з’ясували, що пиняне готові були б здавати прострочені препарати до аптек, тому як сприймають їх як магазини для ліків.

Олена Лобачевська пояснює: на законодавчому рівні заклад освіти не має права у себе встановлювати подібні контейнери. Більш того, є маса нюансів по зберігання зібраних у населення медпрепаратів. Тому установа освіти проводить разові одноденні акції. Як правило, двічі на рік законні представники учнів приносять в школу непридатні таблетки та інше.

«За час акції ми збираємо близько п’яти кілограмів непридатних медичних препаратів. І тут виникли складнощі із супроводу для подальшої утилізації.

Служби Житлово-комунального господарства відмовляються приймати їх, посилаючись на маленький обсяг. Ми намагаємося відвозити приватно в Мінську в Центр екологічних рішень, де система вже налагоджена. Ми розмовляли з Поліським державним університетом, і ряд антибіотиків у нас взяли для проведення всіляких досліджень і наукових робіт.

Разом з тим ми розглядали питання взаємодії в вищевказаному аспекті з ветаптекою. У них є спеціальне обладнання зі спалювання медпрепаратів, але не всіх видів. Виявилося, що відповідна установка по спалюванню медичних відходів на території Берестейської області є в обласному онкологічному диспансері.

Але ця процедура платна. Підкреслю: заклад освіти не володіє ресурсами для того, щоб оплатити цей процес, і тим більше займатися збором фармацевтичних відходів у населення цілого міста ».

У Білорусі вже діє ТКП 17.11-08-2020_33140, де встановлений порядок: відходи прострочених лікарських засобів підлягають збору в аптеках, лікарнях, поліклініках, амбулаторіях та інших організаціях, що надають населенню медичні послуги, шляхом установки спеціальних контейнерів для самостійного розміщення там відходів фізичними особами або шляхом передачі відходів уповноваженому працівнику таких організацій

На питання, чи з’являться в найближчому майбутньому в місцевих медичних закладах контейнери зі збору фармацевтичних відходів, головний лікар Пінської центральної поліклініки Ігор Киктенко в телефонній розмові відповів: «Поки ні. Це питання в підвішеному стані ».

Про те, що в Білорусі з вересня 2020 року діють нові правила поводження з комунальними відходами, не знають і місцеві комунальники. Зокрема заступник генерального директора по саночисткою Валерій Сороченко вперше почув про від кореспондента.

За матеріалом Зелений портал

Залишити відповідь